Сервітут — обмежене право користування землею, яке
забезпечує іншому землекористувачеві можливість користування нею з
певними обмеженнями, встановленими законом або договором. Право
користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо
земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або
іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть
бути задоволені іншим способом. Сервітут може належати власникові
(володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій, конкретно
визначеній особі (особистий сервітут). Сервітут може бути
встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. Земельний
сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його
встановлення, та власником (володільцем) земельної ділянки. Договір про встановлення земельного сервітуту підлягає державній
реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на
нерухоме майно. У разі недосягнення домовленості про встановлення
сервітуту та про його умови спір вирішується судом за позовом особи, яка
вимагає встановлення сервітуту. Сервітут визначає обсяг прав
щодо користування особою чужим майном. Сервітут може бути встановлений
на певний строк або без визначення строку. Особа, яка користується
сервітутом, зобов'язана вносити плату за користування майном, якщо інше
не встановлено договором, законом, заповітом або рішенням суду. Сервітут
не підлягає відчуженню та не позбавляє власника майна, щодо якого він
встановлений, права володіння, користування та розпоряджання цим майном.
Сервітут зберігає чинність у разі переходу до інших осіб права
власності на майно, щодо якого він встановлений. Збитки, завдані
власникові (володільцеві) земельної ділянки або іншого нерухомого майна,
особою, яка користується сервітутом, підлягають відшкодуванню на
загальних підставах. Право користування чужою земельною ділянкою або
іншим нерухомим майном полягає у можливості проходу, проїзду через чужу
земельну ділянку, прокладання та експлуатації ліній електропередачі,
зв'язку і трубопроводів, забезпечення водопостачання, меліорації тощо.
Особа має право вимагати від власника (володільця) сусідньої земельної
ділянки, а в разі необхідності - від власника (володільця) іншої
земельної ділянки надання земельного сервітуту. Право користування чужим
майном може бути встановлено щодо іншого нерухомого майна (будівлі,
споруди тощо).
