Форми власності на землі сільськогосподарського призначення - Правовий режим земель сільськогосподарського призначення <!--if(Аграрне право України)-->- Аграрне право України<!--endif--> - Конспекти онлайн - Юридична література безкоштовно(реферати,курсові)
Пятница, 24.03.2017, 16:57


Головна » Статті » Аграрне право України » Правовий режим земель сільськогосподарського призначення





Форми власності на землі сільськогосподарського призначення

Землі сільськогосподарського призначення можуть належати на правах власності громадянам, юридичним особам, територіальним громадам та державі, що означає наявність у цих суб'єктів права правомочностей щодо володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою.

Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

У приватну власність для сільськогосподарського використання передаються земельні ділянки громадянам України та юридичним особам, які заснували громадяни або юридичні особи України. Держава забезпечує громадянам і юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.

Чинне законодавство виходить з того, що право приватної власності на землю має давати користь не тільки власникові, а й суспільству. Тому регулювання відносин приватної власності на землю базується на принципі дотримання інтересів власника і всього суспільства. У зв'язку з цим законодавець встановлює певні обмеження щодо здійснення землевласником своїх правомочностей.

Так, згідно зі ст. 20 Земельного кодексу України зміна цільового призначення земельних ділянок, що перебувають у власності громадян та юридичних осіб, здійснюється за ініціативою власників земельних ділянок у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Стаття 133 цього Кодексу передбачає, що в разі застави земельної ділянки її заставодержателі повинні відповідати вимогам, встановленим законами України. Таке положення закону обмежує право власника земельної ділянки у виборі заставодержателя за договором застави. Обмеження права приватної власності встановлене ст. 147 Земельного кодексу, згідно з якою в разі введення військового або надзвичайного стану земельні ділянки, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб, можуть бути відчужені (вилучені з мотивів суспільної необхідності) у порядку, встановленому законом.

Новелою чинного Земельного кодексу щодо обмеження права земельної власності є запровадження права земельного сервітуту, яке являє собою право власника землі або землекористувача на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою.

Таким чином, держава, хоча і визнає право державної власності на землю, водночас накладає певні обмеження щодо неї.

У сучасних умовах доцільність законодавчого закріплення абсолютного характеру права приватної власності на землю викликає сумніви. У багатьох зарубіжних країнах уже давно не існує поняття приватної власності, при якому власник здійснює свої правомочності без будь-яких обмежень. Міжнародний досвід показує, що право приватної власності на землю потребує певного державного вручання і необмеженим бути не може.

Говорячи про обмеження прав власників земельних ділянок, слід зазначити, що державою встановлюється ціла низка гарантій цих прав.

Таке питання виникає в першу чергу при викупі земельної ділянки. Одне із основних прав вказаних осіб — це недоторканність меж і розмірів земельної ділянки. В разі викупу земельної ділянки необхідною умовою є згода власника і повне відшкодування її вартості та збитків, пов'язаних з її викупом.

Чинним Земельним кодексом передбачається відповідальність органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за порушення права власності на землю, а також за видання актів, які порушують права власників земельних ділянок.

Гарантії земельних прав власників включають не тільки охорону їх майнових прав, а й самостійний захист права цільового використання землі, тобто право користування нею відповідно до її конкретного цільового призначення. Такі порушення, не пов'язані з порушенням меж або розмірів земельної ділянки, можуть мати місце внаслідок затінення, задимлення, забруднення, створення джерел неприємного запаху тощо. Тому Земельним кодексом на власників землі і землекористувачів покладається обов'язок добросусідства.

Гарантії прав власників передбачають також охорону й захист належного стану самої земельної ділянки, тобто неприпустимість погіршення будь-яких корисних властивостей земельної ділянки, приведення їх у непридатний для використання стан.

Шкода, заподіяна землевласникові або користувачеві земельної ділянки, підлягає відшкодуванню.

Вищенаведене свідчить про те, що держава, встановлюючи певні обмеження стосовно здійснення права приватної власності, — з одного боку, з другого боку гарантує захист цього права і таким чином встановлює баланс, при якому право приватної власності дозволить громадянам та юридичним особам відчути себе повноправними господарями землі.

Комунальна власність відповідно до Конституції України є самостійною формою власності, яка на рівних правах з іншими правами захищається законом.

Землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.

Право комунальної власності на землю набувається і реалізується в разі:

1) передачі земель державної власності в комунальну;

2) примусового відчуження земельних ділянок у власників з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб;

3) прийняття спадщини;

4) придбання за цивільно-правовими угодами;

5) виникнення інших підстав, передбачених законом.

У державній власності залишаються всі землі України, за винятком земель комунальної та приватної власності. Згідно з чинним законодавством право державної власності на землю набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних Київської та Севастопольської, міських районних державних адміністрацій в разі:

1) відчуження земельних ділянок у власників з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб;

2) придбання за цивільно-правовими угодами;

3) прийняття спадщини;

4) передачі у власність державі земельної ділянки комунальної власності територіальними громадами;

5) конфіскації земельної ділянки.

Землі сільськогосподарського призначення, які є державною і комунальною власністю, надаються державним і комунальним сільськогосподарським підприємствам, установам та організаціям у постійне користування для науково-дослідних, навчальних цілей та ведення товарного сільскогосподарського виробництва.

У разі ліквідації державного чи комунального підприємства, установи, організації землі, які перебувають в їх постійному користуванні, за рішенням відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування переводяться до земель запасу або надаються іншим громадянам та юридичним особам для використання їх за цільовим призначенням.


Категорія: Правовий режим земель сільськогосподарського призначення | Додав: The-law (29.04.2010)  |
Переглядів: 621 | Теги:

-->
Категории раздела
Предмет, методи, принципи і система аграрного права
Джерела аграрного права
Державна регулятивна діяльність у сільському господарстві України
Правове регулювання господарської діяльності виробників аграрної продукції
Аграрні правовідносини
Правове регулювання організації, дисципліни та охорони праці в сільськогосподарських підприємствах
Оплата праці в сільському господарстві
Правове регулювання відносин у соціальній сфері сільськогосподарського виробництва
Договірні відносини в сільському господарстві
Суб'єкти аграрного права
Громадяни як суб'єкти аграрних правовідносин (їх правовий статус)
Органи управління сільськогосподарськими підприємствами
Правове положення сільськогосподарських кооперативів
Правове становище селянського (фермерського) господарства
Правове становище особистого селянського господарства
Правове становище особистого селянського господарства
Правовий режим земель сільськогосподарського призначення
Право власності сільськогосподарських підприємств кооперативного та корпоративного типів
Правовий режим майна державних і комунальних сільськогосподарських підприємств
Організаційно-правове забезпечення раціонального використання земель сільськогосподарського призначе
Загальна характеристика аграрного законодавства зарубіжних країн

Форма входу


Інша інформація
Останні завантажені файли
Арутюнов В. Х., Кирик Д. П., Мішин В. М. Логіка: Навч. посібник для економістів. — Вид. 2-ге, допов.
Завантажили 1880
--------------------------------------
Біленчук - Місцеве самоврядування в України Муніципальне право, 2000
Завантажили 3567
--------------------------------------
Структура місцевих рад. Характеристика її структурних елементів
Завантажили 1039
--------------------------------------
Ткачук А.Ф., Агранофф Р., Браун Т. Місцеве самоврядування: світовий та український досвід
Завантажили 1675
--------------------------------------
ПРАВОЗНАВСТВО: Підручник / За редакцією В. В. Копєйчикова,А. М. Колодія К.: "Юрінком Інтер" 2006 рік
Завантажили 15360
--------------------------------------

Пошук
Категорії розділу
Предмет, методи, принципи і система аграрного права
Джерела аграрного права
Державна регулятивна діяльність у сільському господарстві України
Правове регулювання господарської діяльності виробників аграрної продукції
Аграрні правовідносини
Правове регулювання організації, дисципліни та охорони праці в сільськогосподарських підприємствах
Оплата праці в сільському господарстві
Правове регулювання відносин у соціальній сфері сільськогосподарського виробництва
Договірні відносини в сільському господарстві
Суб'єкти аграрного права
Громадяни як суб'єкти аграрних правовідносин (їх правовий статус)
Органи управління сільськогосподарськими підприємствами
Правове положення сільськогосподарських кооперативів
Правове становище селянського (фермерського) господарства
Правове становище особистого селянського господарства
Правове становище особистого селянського господарства
Правовий режим земель сільськогосподарського призначення
Право власності сільськогосподарських підприємств кооперативного та корпоративного типів
Правовий режим майна державних і комунальних сільськогосподарських підприємств
Організаційно-правове забезпечення раціонального використання земель сільськогосподарського призначе
Загальна характеристика аграрного законодавства зарубіжних країн

PR-CY.ru Rambler's Top100