Суббота, 18.11.2017, 04:02


Головна » Статті » Аграрне право України » Правовий режим земель сільськогосподарського призначення





Паювання земель

Земельні питання і аграрні проблеми завжди були непростими у світовій практиці економічного розвитку. Нелегко вони вирішуются і в Україні. Незважаючи на декларування Законом України «Про форми власності на землю» приватної власності на землю, її фактична приватизація тривалий час просувалася дуже важко. Лише Указ Президента України від 8 серпня 1995 року «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» став початком дійсних перетворень відносин земельної власності на селі. Указом встановлено, що паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані в колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, в тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств. Паювання земель передбачає визначення розміру земельної частки (паю) в колективній власності на землю кожного члена сільськогосподарського підприємства.

Право на земельну частку (пай) мають члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

При паюванні вартість і розміри в умовних кадастрових гектарах земельних часток (паїв) всіх членів підприємства, кооперативу, товариства є рівними.

Вартість земельної частки (паю) для кожного підприємства, кооперативу, товариства визначається виходячи з грошової оцінки переданих у колективну власність сільськогосподарських угідь, що обчислюється за методикою грошової оцінки земель, затвердженої Кабінетом Міністрів України, та кількості осіб, які мають право на земельну частку (пай).

Розмір земельної частки (паю) в умовних кадастрових гектарах визначається, виходячи із вартості земельної частки (паю) і середньої грошової оцінки одного гектара сільськогосподарських угідь для даного підприємства, кооперативу, товариства.

Розміри земельного паю обчислюються комісіями, що створюються в підприємствах, кооперативах, товариствах із числа їх робітників і затверджуються райдержадміністрацією, яка і видає громадянам сертифікати на земельний пай.

У разі виходу власника земельного паю із підприємства, кооперативу, товариства за його заявою здійснюється відведення земельної ділянки в натурі і видається державний акт на право приватної власності на земельну ділянку.

Згідно з наведеним Указом Президента стосовно постанови Кабінету Міністрів України від 12 лютого 1996 року «Про стан реформування земельних відносин», наказом голови Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства сільського господарства і продовольства України, Української академії аграрних наук від 4 червня 1996 року № 47/172/48 затверджені 4 червня 1996 року «Методичні рекомендації щодо порядку передачі земельної частки (паю) в натурі із земель колективної власності членам колективних сільськогосподарських підприємств і організацій».

Відповідно до вказаних Рекомендацій передача в натурі земельної частки (паю) здійснюється громадянину України, який має сертифікат на право на земельну частку (пай), згідно з його заявою, після складання «Схеми поділу земель колективної власності на земельні частки (паї)». Місце розташування та першочерговість виділення земельних ділянок визначається з урахуванням вимог раціональної організації території, компактності землекористування відповідно до проектів роздержавлення і приватизації земель сільськогосподарських підприємств і організацій та іншої технічної документації.

Складанню Схем передують різного роду підготовчі роботи, в процесі яких вивчається громадська думка щодо черговості паювання сільськогосподарських угідь з урахуванням регіональних особливостей їх використання, особливо тих, де виділення окремих часток (паїв) неминуче призведе до зниження ефективності їх використання (меліоративні землі, масиви багаторічних насаджень, спеціалізованих сівозмін), та визначаються площі угідь, які не підлягають поділу на земельні частки (паї) в натурі у зв'язку з можливим при цьому надмірним подрібненням.

На Схемі виокремлюються земельні масиви, що можуть бути поділені на земельні паї без обмежень у часі, а також земельні масиви, які поділяються на земельні паї після закінчення певного технологічного сільськогосподарського циклу.

Крім того визначаються:

1) земельні ділянки, що поділяються одночасно, без подрібнення в натурі на окремі паї (зрошувальні угіддя, сади, виноградники);

2) земельні ділянки, що не підлягають поділу і повинні використовуватися сумісно (законсервовані угіддя, невеликі площі сільськогосподарських угідь, в результаті поділу яких на окремі земельні ділянки стає неможливим механізований обробіток ґрунту).

Крім того, Рекомендації пропонують, з метою уточнення площі сільськогосподарських угідь підприємств, що підлягають поділу на земельні паї в натурі, визначати площі, які необхідні для створення системи полезахисних лісових смуг і захисних лісових насаджень, будівництва протиерозійних гідротехнічних споруд і т. ін.

Наведене свідчить про те, що розміри сільськогосподарських угідь, які підлягають паюванню, можуть суттєво скорочуватися, що призведе, звичайно, і до зменшення розмірів земельних паїв громадян.

Встановлення та закріплення меж земельної ділянки в натурі має відбуватися з участю громадянина, якому передається земельна ділянка, представника від підприємства, а також власників землі і землекористувачів суміжних ділянок.

Після визначення меж у натурі має складатися акт передачі земельної ділянки.


Категорія: Правовий режим земель сільськогосподарського призначення | Додав: The-law (29.04.2010)  |
Переглядів: 2350 | Теги:

-->
Категории раздела
Предмет, методи, принципи і система аграрного права
Джерела аграрного права
Державна регулятивна діяльність у сільському господарстві України
Правове регулювання господарської діяльності виробників аграрної продукції
Аграрні правовідносини
Правове регулювання організації, дисципліни та охорони праці в сільськогосподарських підприємствах
Оплата праці в сільському господарстві
Правове регулювання відносин у соціальній сфері сільськогосподарського виробництва
Договірні відносини в сільському господарстві
Суб'єкти аграрного права
Громадяни як суб'єкти аграрних правовідносин (їх правовий статус)
Органи управління сільськогосподарськими підприємствами
Правове положення сільськогосподарських кооперативів
Правове становище селянського (фермерського) господарства
Правове становище особистого селянського господарства
Правове становище особистого селянського господарства
Правовий режим земель сільськогосподарського призначення
Право власності сільськогосподарських підприємств кооперативного та корпоративного типів
Правовий режим майна державних і комунальних сільськогосподарських підприємств
Організаційно-правове забезпечення раціонального використання земель сільськогосподарського призначе
Загальна характеристика аграрного законодавства зарубіжних країн

Форма входу


Інша інформація
Останні завантажені файли
Арутюнов В. Х., Кирик Д. П., Мішин В. М. Логіка: Навч. посібник для економістів. — Вид. 2-ге, допов.
Завантажили 1903
--------------------------------------
Біленчук - Місцеве самоврядування в України Муніципальне право, 2000
Завантажили 3606
--------------------------------------
Структура місцевих рад. Характеристика її структурних елементів
Завантажили 1050
--------------------------------------
Ткачук А.Ф., Агранофф Р., Браун Т. Місцеве самоврядування: світовий та український досвід
Завантажили 1693
--------------------------------------
ПРАВОЗНАВСТВО: Підручник / За редакцією В. В. Копєйчикова,А. М. Колодія К.: "Юрінком Інтер" 2006 рік
Завантажили 15722
--------------------------------------

Пошук
Категорії розділу
Предмет, методи, принципи і система аграрного права
Джерела аграрного права
Державна регулятивна діяльність у сільському господарстві України
Правове регулювання господарської діяльності виробників аграрної продукції
Аграрні правовідносини
Правове регулювання організації, дисципліни та охорони праці в сільськогосподарських підприємствах
Оплата праці в сільському господарстві
Правове регулювання відносин у соціальній сфері сільськогосподарського виробництва
Договірні відносини в сільському господарстві
Суб'єкти аграрного права
Громадяни як суб'єкти аграрних правовідносин (їх правовий статус)
Органи управління сільськогосподарськими підприємствами
Правове положення сільськогосподарських кооперативів
Правове становище селянського (фермерського) господарства
Правове становище особистого селянського господарства
Правове становище особистого селянського господарства
Правовий режим земель сільськогосподарського призначення
Право власності сільськогосподарських підприємств кооперативного та корпоративного типів
Правовий режим майна державних і комунальних сільськогосподарських підприємств
Організаційно-правове забезпечення раціонального використання земель сільськогосподарського призначе
Загальна характеристика аграрного законодавства зарубіжних країн

PR-CY.ru Rambler's Top100