Теорії походження держави - Держава <!--if(Політологія)-->- Політологія<!--endif--> - Конспекти онлайн - Юридична література безкоштовно(реферати,курсові)
Пятница, 20.01.2017, 19:00


Головна » Статті » Політологія » Держава





Теорії походження держави

           Держава виникла на певній стадії розвитку людства. Політична, правова література подає різні теорії походження держави.

Патріархальна теорія. Суть теорії полягала в тому, що держава виникає з патріархальної сім'ї внаслідок її зростання: родина → сукупність родин (селище) → сукупність селищ (держава). Глава ж патріархальної родини (патріарх) стає главою держави — монархом. Таким чином, його влада є проводженням влади батька, сам же монарх є батьком для всіх своїх підданих.

Усе це можна пояснити, якщо проаналізувати погляди основоположник теорії (Аристотеля, Конфуція, Р. Фiльмера та М. Покровського).

Так, Аристотель називав людину політичною твариною, що вступає у відносини з людьми з метою виживання. Відбувається об’єднання родин. Розвиток цих родин у результаті розмноження призводить до утворення селищ, їхнє ж об’єднання утворює державу.

На думку китайського філософа Конфуція, держава повинна спиратися не на безликий та всеохоплюючий закон, не на свавілля тирана, а на мудрість доброзичливого правителя (батька) та його талановитих i гідних помічників (старших дітей).

У 1642 році англійський філософ Р. Фiльмер написав роботу "Патріархія, або Захист природного права королів”. У ній цей завзятий прихильник необмеженої королівської влади намагався, посилаючись на Біблію, довести, що Адам отримав владу від Бога, потім передав цю владу своєму сину — патріарху, а той уже своїм нащадкам — королям.

Відомий російський історик М. Покровський також вважав, що найдавніший тип державної влади розвинувся безпосередньо від влади батьківської.

На нашу думку, саме з патріархальної теорії в Росії, Україні та інших республіках колишнього СРСР виросли патерналістські ідеї та віра в "доброго царя”, "батька народів”, вождя та надлюдину, що здатна вирішити за нас усі проблеми.

Однак на невеликому просторі, у грецьких містах-полісах, об’єднання родин, на нашу думку, дійсно стало тим вирішальним чинником виникнення держави, оскільки родина є найбільш ранньою з нині існуючих форм організацій людей, розподілу та кооперації праці.

Теорія насильства. Її прибічниками були К. Каутський, Є. Дюринг, Л.Гумплович, Леся Українка та ін.

Причину виникнення держави вони вбачали у військово-політичних чинниках — насильстві, завоюванні одних племен іншими, для управління завойованими народами та територіями потрібний спеціальний апарат примусу. Ним i стає держава.

Це можна пояснити, якщо проаналізувати праці основоположників теорії насильства Л. Гумпловича та К. Каутського. Так, Л. Гумплович наприкінці ХIХ століття писав: "Історія не надає нам жодного прикладу, коли б держава виникала не за допомогою акту насильства, а якось інакше. Держава завжди була результатом насильства одного племені над іншим; воно виражалося у завоюванні та підкоренні більш сильним чужим племенем більш слабкого вже осілого населення”.

Отже, прихильники теорії насильства стверджували, що первісні племена, зустрічаючись між собою, воювали Переможці перетворювались на панівну частину суспільства, утворювали державу та використовували державну владу для насильства над підкореними народами. Держава, на думку представників цієї теорії, виникала з сили, що була нав’язана суспільству ззовні, а класовий поділ суспільства мав етнічне або расове походження.

Як зазначав з цього приводу К.Каутський у своїй праці "Матеріалістичне розуміння історії”, "плем’я переможців підкоряє собі плем’я переможених, присвоюючи собі всю їхню землю, а потім змушує переможене плем’я систематично працювати на переможців, платити їм данину чи податки. У кожному випадку такого завоювання виникає поділ на класи, але не внаслідок поділу общини на різні підрозділи, а внаслідок об’єднання в одну двох общин, одна з яких стає панівним, а інша — пригнобленим та експлуатованим класом, примусовий же апарат, що створюється переможцями для управління переможеними, перетворюється в державу.

Як бачимо, К. Каутський також вважав, що держава не є результатом внутрішнього розвитку суспільства, а нав’язана йому ззовні сила; первісна племінна організація перетворюється на державну лише під зовнішніми ударами.

З одного боку, військово-політичні чинники суттєво вплинули на утворення варварських королівств готів, гунів, слов’ян, франків, вандалів та інших союзів племен. Однак інші держави майже не використовували ці чинники або ж вони були другорядними порівняно з соціально-економічними.

Теологічна теорія. Однією з найдавніших теорій, що намагалася пояснити прогрес виникнення держави була теологічна теорія. Її авторами були як середньовічні богослови Тертулiан, Аврелій Августин, Фома А. так i такі вчені ХIХ століття, як Ж. де Местр.

Теологічна теорія наполягала на божественному походженні держави, державної влади, стверджувала i захищала тезу: "Вся влада від Бога”. Незважаючи на свій релігійний зміст, ця теорія, що виникла ще в стародавній Юдеї відбивала певні реалії як-то: теократичний характер первинних держав (владу жерців, значну роль храмів, поділ влади на релігійну i світську тощо).

Оцінюючи цю теорію, слід також мати на увазі, що освячення влади божественним началом (яке мало місце в первинних містах-державах), надавало владі i авторитету, i безумовної обов’язковості. Не випадково, що ця теорія домінувала в епоху Середньовіччя а в епоху Революцій її використовували для обґрунтування необмеженості влади монарха.

На сьогодні існує два варіанти сучасного звучання теологічної теорії. Перший з них — це християнсько-демократична концепція держави, заснована на підкресленні унікальності та самоцінності будь-якої людини, поважанні її з боку держави, піклуванні кожного громадянина про суспільство, особу та державу, а також на допомозі з боку держави тим, хто самостійно не може себе забезпечити, - інвалідам, безробітним, особам похилого віку тощо.

Прихильниками цієї концепції були такі відомі особистості, як Папа Римський Лев ХІІІ, Папа Римський Іван Павло П, російські та українські політики В. Аксючиць, В.Борщев, О.Огородников, В.Савицький, Л.Черновецький, О.Чуєв, Г.Якунiн та ін.

Другий варіант теологічної теорії — це теорія космічної експансії. Її розробниками були Е.Деникен, А.Елфорд, З.Ситчин, К.Ціолковський, М.Рерiх, Л. Чулков та ін. Відповідно до їхніх поглядів держава була дарована людству прибульцями з космосу.

Теологічна теорія, так само як i теорія космічної експансії не може бути ані доведена, ані спростована. Проте навіть у наш час з’являються твердження, що неолітична революція, яка розпочалася 10-12 тис. років тому, мала божественне начало. При цьому теологи зазначають, що, на їх погляд, точних причин такого якісного зламу в історії людства сучасна наука досі не встановила, а ось релігійне обґрунтування мститься ще в Біблії.

Теорія суспільного договору. Ця теорія передбачає виникнення держави в результаті договору між людьми як наслідок усвідомлення ними своїх нагальних потреб та інтересів.

Можна сказати, що вперше ця теорія з’явилася в роботах еллінського філософа Епікура, який вважав, що держава виникає тоді, коли люди уклали між собою угоду з метою забезпечити загальну користь — взаємну безпеку.

У різні часи прихильниками теорії суспільного договору були: у Голландії — Г. Гроцiй, Б. Спiноза; в Англії — Т. Гоббс, Дж. Мільтон, Дж.Лiльберн, Дж. Локк; у Німеччині — С. Пуфендорф, Х. Томазiй, Х. Вольф, І.Кант, у Франції — Ж.-Ж. Руссо, Д. Дідро, К.А. Гельвецiй, П.А. Гольбах; у Росії — О. Радищев, П. Пестель; в Україні — Я. Козельський, С. Орiховський. Усі вони розглядали державу як форму суспільного життя, що засновується людьми добровільно, на основі взаємної згоди.

Причини укладення суспільного договору пояснювалися різними чинниками. Так, Т. Гоббс вважав, що причиною укладення суспільного договору є усвідомлення людьми необхідності забезпечити мир у суспільстві, гарантувати людині життя та безпеку, спрямувати її діяльність на досягнення загального блага. У природному стані недоліки людського характеру (властолюбство, жадоба багатства, бажання шкодити одна одній) зумовлюють ворожнечу, ненависть та помсту i, як наслідок, стан "війни всіх проти всіх” Цей стан долається за допомогою спальної влади, яка дбає про громадський порядок. Індивіди добровільно передають усі свої права i свободи державі. Так укладається суспільний договір.

На відміну від Т. Гоббса Дж. Локк вважав природний стан досить упорядкованим. Життя в ньому регулювалося законами природи. Проте механізму, що міг би забезпечити користування своїми природними правами, люди не мали. Таким чином, причиною переходу людей до громадського стану була ненадійність прав у природному стані, де кожен був змушений самостійно відстоювати своє право i карати його порушників. Гарантувати свободу i надійне користування природними правами допомагало укладення суспільного договору. Отже, це був акт усвідомлення, а не вияв крайньої необхідності.

Ж. -Ж. Руссо причиною укладення суспільного договору вважав прагнення людей захистити себе від зовнішніх обставин (наприклад, стихійних лих), а також наявність приватної власності, яка породжує нерівність та роз’єднує. У результаті укладення договору колективним сувереном стае народ. Тим самим Ж. -Ж. Руссо сформулював теорію народного суверенітету (верховенства народу).

Ці погляди цілком поділяв О. Радищев. Він стверджував, що державна влада належить народу, проте передана ним монарху i повинна знаходитись під контролем народу. Люди ж, входячи до держави, лише обмежують, але не втрачають своїх природних прав i свобод. Звідси — теза про повстання та революційне усунення монарха від влади, якщо той зловживає владою.

Історико-матеріалістична теорія. Її прихильниками були С.Десницький, Л. Морган, К. Маркс, Ф. Енгельс, В. Ленін, І. Франко та ін. Згідно з даною теорією держава виникла як результат природного розвитку первісного суспільства. Це, насамперед, економічний розвиток, що, поряд із забезпеченням матеріальних умов виникнення держави i права, визначає соціальні зміни в суспільстві. Останні також являють собою важливі умови i причини виникнення держави i права.

Історико-матеріалістична теорія містить два підходи. До 1990-х років домінувала сталінська інтерпретація історико-матеріалістичної теорії, що ґрунтувалася на дослідженні Ф. Енгельса "Походження сім’ї, приватної власності i держави”. Згідно з нею головною передумовою виникнення держави є класова боротьба, у результаті якої клас-переможець створює державний апарат з метою організованого придушення переможеного класу; другою передумовою було виникнення приватної власності; третьою — твердження про те, що сама приватна власність обумовлена виникненням надлишкового продукту; четвертою — удосконалення знарядь праці; п’ятою — розподіл праці. 3 1990-х років згадали про іншу роботу Ф. Енгельса, присвячену походженню держави — "Анти-Дюринг”. Суть її полягала в тому, що держава виникає не після i не в результаті розподілу суспільства на класи, а до цього. Більше того, вона створює самі класи: панівна бюрократія перетворюється на перший панівний клас. Таким чином, іншою причиною походження держави була не класова боротьба, а необхідність виконання спільних справ. Однак для основоположників марксизму головним було не те, що раніше виникає — держава чи класи. Головним було: коли б не виник панівний клас (до або після виникнення держави), він за всіх часів прагне захопити цю державу i підкорити її собі, зробити її механізмом для придушення опору підлеглих класів i видавати свої вузькокласові інтереси за загальні.

Органічна теорія. Процес виникнення i функціонування держави ототожнюється з біологічним організмом. Уявлення про державу як про своєрідний людський організм були сформульовані ще Платоном. У ХIХ столітті ці погляди були розвинуті Г. Спенсером, який заявив, що держава — це суспільний організм, який складається з окремих людей так само, як i людський організм складається з клітин.

Згідно з органічною теорією держава, як i будь-яке тіло, базується на диференціації та спеціалізації. Диференціація означала, що держава спочатку виникає як найпростіша політична реальність i в процесі свого становлення ускладнюється i розростається. Цей процес завершується загибеллю держави в результаті її старіння. Таким чином, органічна теорія передбачає, що держава зачинається, народжується, зростає, мужніє, старіє i вмирає, тобто вона є своєрідним аналогом організму.

Щодо спеціалізації, то вона передбачає, що формування держави супроводжується об’єднанням індивідів у групи-органи, кожна з яких виконує чітку, властиву лише їй функцію. У результаті утворюється система державних органів. І все це відбувається як у живому організмі, частини якого спеціалізуються на певній функції в системі цілого.

Психологічна теорія. Серед найбільш відомих представників психологічної теорії походження держави можна виділити Л. Петражицького, Г. Тарда, З. Фрейда та ін. Вони пов’язують виникнення держави з особливими властивостями людської психіки: потребою певних людей владарювати над іншими, прагненням одних підкорятися, наслідувати, а інших — підкоряти, бути прикладом.

Причини походження держави полягали в тих здібностях, що первісна людина приписувала племінним вождям, жерцям, шаманам, чаклунам тощо. Їхня магічна сила та психічна енергія (вони робили полювання вдалим, боролися з хворобами) створювали умови для залежності свідомості членів первісного суспільства від вищезазначеної еліти. Саме від влади, що була притаманна цій еліті, починає виникати влада держави.

Разом з тим завжди існують особи, які не згодні з владою або ж виявляють агресивні наміри та інстинкти. для стримування у покорі таких психічних особливостей різних осіб i виникає держава.

Психологічна теорія, таким чином, вважала, що держава є необхідною як для задоволення потреб більшої частини населення бути покірними певним особам у суспільстві, так i для придушення агресивних настроїв окремих індивідів. Звідси природа держави міститься в закономірностях людської свідомості, тобто є психологічною. На думку представників психологічної теорії держава — це продукт вирішення психологічних протиріч між ініціативними (активними) особистостями, які здатні до прийняття відповідальних рішень, та пасивною масою, що здатна лише до наслідувальних дій та виконує вищезгадані рішення.


Категорія: Держава | Додав: The-law (21.02.2010)  |
Переглядів: 41341 | Теги:

-->
Категории раздела
Держава
Бюрократія
Політичні режими
Політична ідеологія
Політична культура
Політична модернізація
Політична еліта
Політичне лідерство
Політичні партії
Нація
Геополітика
Політична теорія

Форма входу


Інша інформація
Останні завантажені файли
Арутюнов В. Х., Кирик Д. П., Мішин В. М. Логіка: Навч. посібник для економістів. — Вид. 2-ге, допов.
Завантажили 1872
--------------------------------------
Біленчук - Місцеве самоврядування в України Муніципальне право, 2000
Завантажили 3554
--------------------------------------
Структура місцевих рад. Характеристика її структурних елементів
Завантажили 1035
--------------------------------------
Ткачук А.Ф., Агранофф Р., Браун Т. Місцеве самоврядування: світовий та український досвід
Завантажили 1670
--------------------------------------
ПРАВОЗНАВСТВО: Підручник / За редакцією В. В. Копєйчикова,А. М. Колодія К.: "Юрінком Інтер" 2006 рік
Завантажили 15220
--------------------------------------

Пошук
Категорії розділу
Держава
Бюрократія
Політичні режими
Політична ідеологія
Політична культура
Політична модернізація
Політична еліта
Політичне лідерство
Політичні партії
Нація
Геополітика
Політична теорія

PR-CY.ru Rambler's Top100