Понедельник, 21.08.2017, 02:04


Головна » Статті » Політологія » Геополітика





Геополітика.Міжнародна політика.


План

1.Міжнародна політика і геополітика.

2. Україна в світовому геополітичному просторі.

3. Принципи міжнародної політики.

Основні поняття теми:  геополітика, міжнародна політика, стратегічне партнерство, співробітництво, суперництво, конфлікт, принципи міжнародної політики.

1. Міжнародна політика виступає важливою сферою політичного життя суспільства. Це політична діяльність суб’єктів міжнародного права в  економічній, політичній, дипломатичній, військовій, культурній сферах, спрямована на реалізацію власних інтересів.

В своєму первісному значенні термін геополітика /Р.Челен, Ф.Ратцель, Х.Макіндер/ трактується як вчення про державу, що прагне до розширення свого географічного і територіального простору. Звичайно ж, геополітика передбачає врахування особливостей географічного розташування країни, можливостей, що звідси випливають, для вирішення країною своїх внутрішніх та зовнішніх проблем.

У сучасному розумінні геополітика – це наука, що вивчає міжнародні структури та механізми їх взаємодії, закономірності та тенденції світового розвитку, можливості і практику їх використання в конкретній політиці національних держав для забезпечення реалізації їх національних та геостратегічних інтересів. В такому розумінні термін геополітика застосовується для означення міжнародних відносин.

Міжнародні відносини бувають: політичні, економічні, дипломатичні, ідеологічні, культурні. Проявлятись міжнародні відносини можуть в різних формах:  співробітництва, стратегічного партнерства, суперництва, конфлікту.

Співробітництво передбачає регулярну координацію учасниками міжнародного процесу власних дій на основі взаєморозуміння і взаємодовіри з метою  створення сприятливих умов для розвитку кожної держави і реалізації як інтересів окремих держав, так і досягнення спільних цілей.

Стратегічне партнерство передбачає відносини між двома країнами /або країною і блоком країн, як, наприклад, Україна і НАТО/, одна з яких є більш могутньою і впливовою, але не може в повній мірі вирішити певні проблеми без участі, допомоги і підтримки іншої сторони. Так, на сьогодні,  як приклад, можна привести відносини між Україною та ФРН. Німеччина, хоч і є більш розвинутою економічно і інтегрованою в європейські структури країною, але переживає нині досить складний період, коли після об’єднання змушена стверджуватись уже як центральноєвропейська країна з складним історичним багажем, країна, що має докладати значних зусиль для вирішення соціальних проблем на східних землях. Україна переживає теж досить складні часи становлення як суверенної держави, і їй потрібна допомога і підтримка Німеччини /дипломатична, політична, економічна / в процесі інтеграції в європейське співтовариство, досвід у становленні демократичних структур. Німеччина ж в особі України отримує союзника у вирішенні проблем власного становлення як найбільш впливової європейської держави, може використати Україну як  союзника у її нових стосунках з Росією, як противагу її /Росії/ гегемоністським планам у Європі і світі.

Суперництво в міжнародних відносинах ґрунтується на повазі основних принципів співіснування держав і передбачає реалізацію ними власних інтересів.

Конфлікт являє собою таку форму міжнародний відносин, коли одна чи обидві сторони недостатньо співпрацюють або ж намагаються завдати шкоди іншій стороні. Найчастіше конфлікт визначають як стан відкритого або прихованого протиборства об’єктивно протилежних інтересів. У сфері міжнародної політики конфлікти є досить поширеною формою взаємовідносин, і головна проблема полягає в тому, щоб не допускати руйнівних, воєнних шляхів їх прояву та розв’язання,які завше ведуть до значних жертв.

2.Суб’єктами міжнародних /геополітичних/ інтересів виступають окремі держави, їх союзи, коаліції, блоки, а також наддержавні утворення /ООН і її інститути/ і недержавні організації – транснаціональні корпорації, релігійні об’єднання, партії, громадські об’єднання.

До факторів, що впливають на авторитет і можливості країн в геополітичній сфері, можна віднести:

1.геополітичне становище, що включає територіальний простір /розташування, компактність, рельєф, клімат/ країни;

2.природні ресурси, технічний і екологічний рівень їх використання;

3.рівень економічного розвитку, військової могутності;

4.наявність і рівень розвитку комунікацій /транспортних та інформаційних зв’язків/;

5.населення, його кількість, структура, освітній та професійний рівень;

6.соціально-культурний рівень, національні особливості, імідж країни у світовому співтоваристві;

7.політичний режим, можливості його трансформації;

8.рівень розвитку дипломатії.

Оскільки, як бачимо, таких факторів багато, їх співвідношення в кожній конкретній ситуації, в кожному регіоні є різним, то і сила кожної країни, можливості її впливу є величиною змінною. А це диктує і необхідність внесення постійних коректив у міжнародну політику і врахування особливостей кожної конкретної країни.

Так, значення України у світовому геополітичному просторі визначається не тільки рівнем її економічного розвитку, природними, демографічними чи технічними ресурсами, а й особливостями її статусу як пострадянської країни, без якої, на думку З.Бжезінського, не може бути відновлений колишній статус Росії як імперії. А, отже,  незалежна Україна є гарантом побудови в Європі, світі нової системи міждержавних відносин. В цій системі враховуються і географічні переваги України – статус причорноморської, транспортні можливості, зацікавленість у розвитку відносин як  з Росією та іншими країнами СНД, так і з Західною Європою.

На підвищення геополітичного статусу України в сучасному світі впливає її виважена миролюбна політика як без’ядерної держави, що орієнтується на зміцнення міжнародної безпеки, інтеграцію у світове та європейське співтовариство. Україна приєдналась до договору про незастосування та нерозповсюдження ядерної зброї, про ліквідацію стратегічного і тактичного ядерного потенціалу, до міжнародного пакту про громадянські та політичні права, є членом ОБСЄ, Ради Європи, МВФ, Світового та Європейського банку реконструкції та розвитку. Участь України в діяльності названих структур сприяє налагодженню відносин як з європейським і світовим співтовариством в цілому, так і двосторонніх відносин з окремими країнами, що допомагає у вирішенні багатьох економічних і політичних проблем.

3. Геополітичні відносини ґрунтуються найчастіше на принципах сили і права. Принцип сили означає, що держава або група держав здатні нав’язати іншим /і демонструють це різними засобами/ свої інтереси, використовуючи перевагу у військовій силі, техніці, економічній могутності, дипломатиці тощо. Такою переважно була геополітика часів "холодної війни”. Принцип права це опора на існуючі і загальновизнані міжнародно-правові документи, які фіксують існуючий стан і суверенну рівність держав, права кожної у цій сфері, виключаючи дискримінацію. Повага цього принципу передбачає певну солідарність країн,  застосування різного роду санкцій до тих, хто його порушує.  

Принципи міжнародної політики /зафіксовані в статуті ООН, документах Хельсінської наради, Паризької хартії для нової Європи/ :

1.суверенна рівність держав, повага до державного суверенітету;

2.незастосування сили чи загрози сили у міждержавних відносинах;

3.невтручання у внутрішні справи країни;

4.непорушність кордонів та територіальної цілісності держав;

5.мирне врегулювання проблем у міждержавних відносинах, відмова від війни як засобу вирішення конфліктів;

6.повага прав і свобод людини;

7.право націй на самовизначення;

8.сумлінне виконання міжнародних зобов’язань.

             Висновки.

 


Категорія: Геополітика | Додав: The-law (24.02.2010)  |
Переглядів: 5512 | Теги:

-->
Категории раздела
Держава
Бюрократія
Політичні режими
Політична ідеологія
Політична культура
Політична модернізація
Політична еліта
Політичне лідерство
Політичні партії
Нація
Геополітика
Політична теорія

Форма входу


Інша інформація
Останні завантажені файли
Арутюнов В. Х., Кирик Д. П., Мішин В. М. Логіка: Навч. посібник для економістів. — Вид. 2-ге, допов.
Завантажили 1893
--------------------------------------
Біленчук - Місцеве самоврядування в України Муніципальне право, 2000
Завантажили 3596
--------------------------------------
Структура місцевих рад. Характеристика її структурних елементів
Завантажили 1048
--------------------------------------
Ткачук А.Ф., Агранофф Р., Браун Т. Місцеве самоврядування: світовий та український досвід
Завантажили 1687
--------------------------------------
ПРАВОЗНАВСТВО: Підручник / За редакцією В. В. Копєйчикова,А. М. Колодія К.: "Юрінком Інтер" 2006 рік
Завантажили 15535
--------------------------------------

Пошук
Категорії розділу
Держава
Бюрократія
Політичні режими
Політична ідеологія
Політична культура
Політична модернізація
Політична еліта
Політичне лідерство
Політичні партії
Нація
Геополітика
Політична теорія

PR-CY.ru Rambler's Top100