Поняття «нація». Витоки й еволюція - Нація <!--if(Політологія)-->- Політологія<!--endif--> - Конспекти онлайн - Юридична література безкоштовно(реферати,курсові)
Вторник, 28.02.2017, 19:49


Головна » Статті » Політологія » Нація





Поняття «нація». Витоки й еволюція

Перш ніж заглибитись в аналіз західних теорій нації, конче необхідно спробувати розібратись у понятійно-термінологічному апараті. Це обумовлено багать­ма причинами. По-перше, актуальністю самої національної проблематики, яка буквально не сходить зі сторінок газет і журналів, не стихає в радіо- і телепередачах. Термін «нація» і похідні від нього слова та словосполучення — націобудівництво, національна ідея, національні інтереси, націона­лізм та багато інших чи не найбільш вживані в сучасному лексиконі багатьох народів планети, передусім посттоталітарних країн.

По-друге, «термінологічним хаосом», який віддавна запа­нував в етнополітичній науці, на що іще в 30-х роках звертав увагу відомий український вчений О. Бочковський. Сьогодні навіть фахівцям, не кажучи вже про рядових громадян, важко пробитися крізь «термінологічні джунглі», які виникли внаслідок підміни слів і понять, їх некоректного або ж неадекватного вживання. Західні дослідники не раз зазначали, що посилення тенденції використовувати терміни «нація», «держава» та «суспільство» як такі, що взаємно замінюються, «становить серйозну концептуальну проблему».

По-третє, багатозначністю самого терміну «нація». «Слово «нація» означає різні речі для різних народів і в різних мовах»,— такого висновку дійшла ще 1939 року спеціальна комісія Британської Академії наук на чолі з видатним ученим Едгаром Карром.

І все ж спробуймо пробитися крізь «термінологічні та дифініційні джунглі» і хоча б наблизитись до розуміння цього вкрай складного і мінливого феномену.

Насамперед зазначимо, що коріння терміна «нація» лежать в латинському дієслові «nasсі» — народитись, з якого і виник іменник «natіо», що означав: порода, рід або раса. Тут варто нагадати, що в давні часи люди спочатку згуртовувались за етнічними ознаками, зокрема, спільним походженням та культурою. То були етнічні, а точніше —: культурно-родові спільноти. Але вже тоді вони починають розмежовуватись і об'єднуватись і за політично-територіальними ознаками. Підтвердження тому — виникнення міст-держав у Шумерах та Давній Греції. Шумери, незважаючи на своє спільне походження та культуру, розкололись на міста-держави, які не тільки співробітничали, а й суперничали та ворогували між собою. Те ж саме відбувалось і у давніх греків. Отже, то були політично-територіальні, але «етнічно чисті» спільноти, оскільки належність до них визнавали виключно за людьми одного походження та культури.

Давні римляни теж об'єднувались у політично-терито­ріальні групи, але на відміну від шумерів і греків не на моноетнічних (одноетнічних), а на поліетнічних (багатоетніч­них) засадах. Римська єдність і солідарність базувались не на етнічності, а на громадянстві7.

Протягом XVI — XVII ст. термін «нація» усе більше набуває політичного змісту: вона ототожнюється з державою, її територією й усім населенням, котре на ній проживає незалежно від етнічного походження, культури, віроспові­дання тощо.

Чому так сталось? Мабуть, тому, пояснює П. Уайт, що слово «нація» знаходило більше розуміння і підтримки серед народу, ніж слово «держава». Уряд, щоб отримати вагомішу підтримку в масах, схилити їх краще служити своїй державі і навіть вмирати за неї, сприяв ідентифікації і навіть підміні понять «нація» і «держава». Особливої підтримки отримало поняття «нація» після Великої Французької революції. Відтоді термін «нація» вживається як переважно політична, а не етнічна спільнота і стає синонімом слова «держава».

Однак тут слід зробити деякі зауваження. По-перше, у всіх тогочасних визначеннях нації, хай різною мірою, але завжди були присутні якісь елементи етнічності (у її вузькому розумінні), зокрема мова, культура, характер, звичаї тощо. По-друге, термін «нація» в політичному розумінні не сприйняли Німеччина та Східна Європа. Тут дедалі більшого поширення набувало розуміння нації як етнічної спільноти. По-третє, вже тоді народились і почали поширюватись ідеї про те, що кожна етнічна група має отримати політичну незалежність і створити свою власну державу. По-четверте, термін «нація» у політичному смислі не прийняли і не могли прийняти т. зв. діаспорні народи, тобто ті, які жили в ^розсіянні, і передусім євреї.

Отже, віддавна існують два основних підходи до нації:

1) як до етнічної спільноти та 2) як до політичної спільноти, а також близько десятка проміжних підходів, які з часом оформились у відповідні теорії, кожна з яких заслуговує на спеціальний аналіз. Розібратись у всіх тонкощах цих теорій потрібно і тому, що, як відзначав ще наприкінці XIX ст. Е. Ренан, «цілком ясна на перший погляд ідея нації» насправді «викликає небезпечні непорозуміння».



Категорія: Нація | Додав: The-law (23.02.2010)  |
Переглядів: 1012 | Теги:

-->
Категории раздела
Держава
Бюрократія
Політичні режими
Політична ідеологія
Політична культура
Політична модернізація
Політична еліта
Політичне лідерство
Політичні партії
Нація
Геополітика
Політична теорія

Форма входу


Інша інформація
Останні завантажені файли
Арутюнов В. Х., Кирик Д. П., Мішин В. М. Логіка: Навч. посібник для економістів. — Вид. 2-ге, допов.
Завантажили 1876
--------------------------------------
Біленчук - Місцеве самоврядування в України Муніципальне право, 2000
Завантажили 3561
--------------------------------------
Структура місцевих рад. Характеристика її структурних елементів
Завантажили 1038
--------------------------------------
Ткачук А.Ф., Агранофф Р., Браун Т. Місцеве самоврядування: світовий та український досвід
Завантажили 1674
--------------------------------------
ПРАВОЗНАВСТВО: Підручник / За редакцією В. В. Копєйчикова,А. М. Колодія К.: "Юрінком Інтер" 2006 рік
Завантажили 15303
--------------------------------------

Пошук
Категорії розділу
Держава
Бюрократія
Політичні режими
Політична ідеологія
Політична культура
Політична модернізація
Політична еліта
Політичне лідерство
Політичні партії
Нація
Геополітика
Політична теорія

PR-CY.ru Rambler's Top100