Понедельник, 29.05.2017, 01:11


Головна » Статті » Політологія » Політичні партії





Партії у політичній системі України


Незважаючи на відносну багаточисельність і широту політичного спектра, партії в Україні ще не стали головними осередками, де акумулюється політичний потенціал суспільства. Політична еліта концентрується в основному у Верховній Раді, у профспілках, в організаціях промисловців і підприємців, фермерів і членів колективних господарств. Значна частина майбутньої політичної еліти ще не заявила про себе, поки що займає пасивну позицію.

Вкрай негативні наслідки для всієї партійної системи має перманентне протистояння представницької і виконавчої влади. Безпосередньо зв'язані з парламентською діяльністю, політичні партії не можуть бути осторонь у боротьбі різних гілок влади. Дискредитація Верховної Ради України, що має місце в останні місяці, об'єктивно знижує і без того невисокий авторитет політичних партій, демократичних процедур взагалі.

Загострення соціально-політичної обстановки в Україні негативно впливає на стосунки політичних партій з так званими групами тиску (профспілками, спілками підприємців тощо). У профспілках, не дивлячись на їх наявну кризу, зосереджений потужний політичний потенціал. Частина профспілкового руху політизувалася, але можна передбачити, що основна боротьба за вплив у профспілках ще попереду. Слід враховувати, що зростання напруженості в соціальній сфері може призвести і до дискредитації профспілок, в першу чергу ФПС України і подальшого посилення ролі страйкових комітетів. Тому найбільш далекоглядні політичні угруповання вже зараз активно шукають шляхи налагодження стосунків із страйккомами.

Не менш складні процеси проходять в об'єднаннях підприємців, де в останні місяці посилилося розмежування. Зараз можна простежити переважну орієнтацію підприємців на чотири політичні організації: "Нову Україну", Партію праці, Ліберальну партію і з часом - на Трудовий конгрес України.

У сільському господарстві теж стрімко йде політична диверсифікація. Певна частина працівників колективних господарств взяла орієнтацію на Селянську партію, представники фермерського руху - на Українську селянську демократичну і Партію вільних селян, а також частково на Селянську спілку.

Аналіз діяльності політичних партій показує, що вона в цілому стала більш професійною, з'явились елементи політичного маркетингу, у деяких - стабільні джерела фінансування. Але дуже гострими залишаються проблеми кадрів, лідерів, фінансів і партійної преси. Головне ж, як і раніше, існує багатопартійність, але багатопартійної політичної системи немає.

За цих умов незамінним стабілізуючим механізмом політичної ситуації в Україні може стати активізація діяльності так званої Трьохсторонньої комісії (уряд - політичні партії - профспілки). Зосередження її роботи перш за все на розв'язанні принципових питань соціально-економічного розвитку країни створюватиме своєрідні умови для природного політичного добору при формуванні майбутніх передвиборчих угод.

Ключовим повинно було б стати також завершення правового оформлення багатопартійності. Закон України про об'єднання громадян став лише першим кроком. Необхідно узаконити систему державного фінансування політичних партій за результатами парламентських виборів і комплекс заходів щодо державної підтримки виборчих кампаній, які будуть проводити політичні партії. Таке рішення буде стимулювати ріст самих партій, поставить певний бар'єр їх корумпованості різноманітними підприємницькими групами, у тому числі і мафіозними. Новий закон про вибори повинен закріпити змішану мажоритарно-пропорційну систему (чого, на жаль, не сталося), котра значною мірою визначить темпи формування громадянського суспільства, професійного парламенту, реалізації принципу розподілу влад. Доцільно було б також законодавчо встановити механізми рівного достатнього доступу політичних партій до засобів масової інформації, особливо телебачення і радіо.

Іншими словами, державні інститути повинні цілеспрямовано, активно впливати на розвиток багатопартійності, допомагати становленню партій і громадських організацій, якщо держава декларує свою відданість ідеям демократії, якщо має місце усвідомлення того, що найкращий шлях розв'язання суспільних протиріч і запобігання громадянським конфліктам пролягає через ефективне використання демократичних механізмів управління суспільством.

 


Категорія: Політичні партії | Додав: The-law (23.02.2010)  |
Переглядів: 1879 | Теги:

-->
Категории раздела
Держава
Бюрократія
Політичні режими
Політична ідеологія
Політична культура
Політична модернізація
Політична еліта
Політичне лідерство
Політичні партії
Нація
Геополітика
Політична теорія

Форма входу


Інша інформація
Останні завантажені файли
Арутюнов В. Х., Кирик Д. П., Мішин В. М. Логіка: Навч. посібник для економістів. — Вид. 2-ге, допов.
Завантажили 1885
--------------------------------------
Біленчук - Місцеве самоврядування в України Муніципальне право, 2000
Завантажили 3581
--------------------------------------
Структура місцевих рад. Характеристика її структурних елементів
Завантажили 1043
--------------------------------------
Ткачук А.Ф., Агранофф Р., Браун Т. Місцеве самоврядування: світовий та український досвід
Завантажили 1678
--------------------------------------
ПРАВОЗНАВСТВО: Підручник / За редакцією В. В. Копєйчикова,А. М. Колодія К.: "Юрінком Інтер" 2006 рік
Завантажили 15461
--------------------------------------

Пошук
Категорії розділу
Держава
Бюрократія
Політичні режими
Політична ідеологія
Політична культура
Політична модернізація
Політична еліта
Політичне лідерство
Політичні партії
Нація
Геополітика
Політична теорія

PR-CY.ru Rambler's Top100