Суббота, 24.06.2017, 06:26


Головна » Статті » Суд, правоохоронні та правозахисні органи України » Адвокатура в Україні





Загальна характеристика адвокатської діяльності

Конституція України кожному гарантує право захищати свої права й свободи від порушень і протиправних посягань шляхом оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Стаття 59 Конституції України проголошує наявність в Україні одного з найважливіших правових інститутів - адвокатури, основними завданнями якої є забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги. Значною мірою за станом адвокатури й ставленням до неї держави судять про демократичність самої держави.

Престиж адвоката та ефективність його діяльності безпосередньо залежать від становища людини в суспільстві й державі, від ставлення до фундаментальних принципів демократії, законності, верховенства права.

У будь-якому правовому суспільстві адвокату належить особлива роль. Він має діяти не тільки в інтересах клієнта, а й у інтересах права в цілому. Основні положення про роль адвокатів, прийняті на VIII Конгресі ООН по запобіганню злочинам, що відбувся в серпні 1990 року, вказують на особливість адвокатської діяльності в суспільстві, яку має поважати й гарантувати уряд під час розробки національного законодавства та його застосування як адвокатами, так і суддями, прокурорами, членами законодавчої та виконавчої влади й суспільством у цілому.

Після здобуття Україною незалежності в українському законодавстві зроблено перші кроки на шляху створення самостійної, незалежної адвокатури. 19 грудня 1992 року був прийнятий Закон України "Про адвокатуру", за яким адвокатуру в Україні визначено як добровільне професійне громадське об'єднання, покликане згідно з Конституцією України сприяти захистові прав, свобод і представляти законні інтереси громадян, іноземних громадян, осіб без громадянства, юридичних осіб, подавати їм іншу юридичну допомогу (ст. 1 Закону).

Законом України "Про адвокатуру" передбачено, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за фахом юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, має свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.

Адвокат не може працювати в суді, прокуратурі, державному нотаріаті, органах внутрішніх справ, служби безпеки, державного управління. Адвокатом не може бути особа, яка має судимість.

Без допомоги адвоката чи фахівця в галузі права заслухати складну справу в суді досить важко. Адже тягар доказування в цивільних справах, захист у кримінальному судочинстві покладено на самі сторони, на їхніх представників і захисників, функції яких найчастіше здійснюють адвокати. Щоб це відбулося на високому професійному рівні, Законом України "Про адвокатуру" та Правилами адвокатської етики (схвалені Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури при Кабінеті Міністрів України 1 жовтня 1999 року) чітко регламентовано права й обов'язки адвоката.

Наприклад, адвокат має право: представляти й захищати права та інтереси громадян і юридичних осіб за їхнім дорученням у всіх органах, підприємствах, установах і організаціях, до компетенції яких входить розв'язання відповідних питань; збирати відомості про факти, які можуть бути використані як докази в цивільних, господарських, кримінальних справах і справах про адміністративні правопорушення, зокрема запитувати й отримувати документи або їх копії від підприємств, установ, організацій та об'єднань, а від громадян - за їхньою згодою, ознайомлюватися на підприємствах, в установах і організаціях з необхідними для виконання доручення документами й матеріалами, за винятком тих, таємниця яких охороняється законом; отримувати письмові висновки фахівців з питань, що потребують спеціальних знань; застосовувати науково-технічні засоби відповідно до чинного законодавства; доповідати клопотання й скарги на прийомі в посадових осіб і відповідно до Закону одержувати від них письмові вмотивовані відповіді на ці клопотання й скарги; бути присутнім під час розгляду своїх клопотань і скарг на засіданнях колегіальних органів і давати пояснення щодо суті клопотань і скарг. Вагомого значення в підвищенні якості правової допомоги й зміцненні ролі адвоката набуває Указ Президента України "Про деякі заходи щодо підвищення рівня роботи адвокатури" від 30 вересня 1999 року № 1240/99. Відповідно до п. 9 Указу органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, керівники підприємств, установ і організацій повинні сприяти реалізації права адвокатів збирати відомості про факти, які можуть бути використані як докази в цивільних, господарських, кримінальних справах і справах про адміністративні правопорушення, подавати безплатно відповідні відомості та копії документів на запити адвокатів і адвокатських об'єднань у справах, що перебувають у їхньому провадженні.

Під час здійснення професійної діяльності адвокат зобов'язаний неухильно додержуватися вимог чинного законодавства, використовувати всі передбачені законом засоби захисту прав і законних інтересів громадян та юридичних осіб і не має права використовувати свої повноваження на шкоду особі, в інтересах якої прийняв доручення. Законом України "Про адвокатуру" передбачено й інші обов'язки адвоката.

Адвокатура України здійснює свою діяльність на принципах верховенства закону, незалежності, демократизму, гуманізму й конфіденційності (ст. 4 Закону). Принципи адвокатської діяльності глибше розкрито в Правилах адвокатської етики.

Принцип незалежності адвокатської діяльності полягає в забезпеченні таких умов виконання професійних прав і обов'язків адвоката, які б забезпечували його свободу від будь-якого зовнішнього впливу, тиску чи втручання в його діяльність, зокрема з боку державних органів, а також від впливу своїх особистих інтересів. Адвокат зобов'язаний не допускати в своїй професійній діяльності компромісів, які б применшували його незалежність, з метою догодити суду, іншим державним органам, третім особам або клієнту, якщо такі компроміси розходяться із законними інтересами клієнта й перешкоджають належному наданню йому правової допомоги.

Адвокат не повинен займатися іншою діяльністю, яка б ставила його в юридичну, матеріальну або моральну залежність від інших осіб, підпорядковувала б його вказівкам або правилам, які можуть суперечити нормам чинного законодавства про адвокатуру.

Адвокат не повинен під час виконання доручення клієнта керуватися вказівками інших осіб щодо змісту, форм, методів, послідовності й часу здійснення його професійних прав і обов'язків, якщо вони суперечать його власному уявленню про оптимальний варіант виконання доручення клієнта.

Сутність принципу додержання законності в діяльності адвоката полягає в тому, що він зобов'язаний не порушувати чинного законодавства України, сприяти утвердженню й практичній реалізації принципів верховенства права та законності, вживати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав і законних інтересів громадян і юридичних осіб. Адвокат не може давати клієнту поради, свідомо спрямовані на полегшення вчинення правопорушень, або іншим чином умисно сприяти їх вчиненню.

Адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів і методів, що суперечать чинному законодавству.

У своєму приватному житті адвокат також зобов'язаний додержуватися закону, не вчиняти правопорушень і умисно не сприяти вчиненню їх.

Додержання принципу конфіденційності є необхідною та найважливішою передумовою довірчих відносин між адвокатом і клієнтом, без яких неможливо належне надання правової допомоги. Отже, збереження конфіденційності будь-якої інформації, отриманої адвокатом від клієнта, а також про клієнта або інших осіб у процесі здійснення адвокатської діяльності, є правом адвоката у відносинах з усіма суб'єктами права, які можуть вимагати розголошення такої інформації, та обов'язком щодо клієнта й тих осіб, кого ця інформація стосується.

Конфіденційність певної інформації, яку охороняють правила ст. 4 Закону України "Про адвокатуру" може бути скасована тільки особою, заінтересованою в її додержанні (або спадкоємцями такої фізичної особи чи правонаступниками юридичної особи), в письмовій або іншій зафіксованій формі.

Адвокат не відповідає за порушення цього принципу в разі допиту його в установленому законом порядку як свідка щодо обставин, які виходять за межі предмета адвокатської таємниці, визначеного чинним законодавством, хоч і охопленого предметом конфіденційної інформації.

Розголошення відомостей, що становлять адвокатську таємницю, заборонено за будь-яких обставин, включаючи незаконні спроби органів дізнання, досудового слідства й суду допитати адвоката про обставини, що є адвокатською таємницею.

Адвокат (адвокатське об'єднання) зобов'язаний забезпечити такі умови зберігання документів, переданих йому клієнтом, адвокатських досьє та інших матеріалів, що є в його розпорядженні й містять конфіденційну інформацію, які розумно виключають доступ до них сторонніх осіб.

Принцип конфіденційності тісно пов'язаний з принципом адвокатської таємниці. Адвокат зобов'язаний зберігати адвокатську таємницю. Предметом адвокатської таємниці є питання, з яких громадяни або юридична особа зверталися до адвоката, суть консультацій, порад, роз'яснень та інших відомостей, одержаних адвокатом під час здійснення своїх професійних обов'язків. Дані досудового слідства, що стали відомі адвокатові в зв'язку з виконанням ним своїх професійних обов'язків, можуть бути розголошені тільки з дозволу слідчого або прокурора. Адвокати, винні в розголошенні відомостей досудового слідства, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством. Адвокату, помічникові адвоката, посадовим особам адвокатських об'єднань заборонено розголошувати відомості, що становлять предмет адвокатської таємниці, й використовувати їх у своїх інтересах або в інтересах третіх осіб.

Гарантії адвокатської діяльності. Професійні права, честь і гідність адвоката охороняє закон. Заборонено будь-яке втручання в адвокатську діяльність, вимагати від адвоката, його помічника, посадових осіб і технічних працівників адвокатських об'єднань відомостей, що становлять адвокатську таємницю. З цих питань вони не можуть бути допитані як свідки.

Документи, пов'язані з виконанням адвокатом доручення, не підлягають оглядові, розголошенню чи вилученню без його згоди Заборонено прослуховування телефонних розмов адвокатів у зв'язку з оперативно-розшуковою діяльністю без санкції Генерального прокурора України, його заступників, прокурорів Автономної Республіки Крим, області, міста Києва.

Не може бути внесено подання органом дізнання, слідчим, прокурором, а також винесено окрему ухвалу суду щодо правової позиції адвоката в справі.

Адвокату гарантовано рівність прав з іншими учасниками процесу. Кримінальну справу проти адвоката може порушити тільки Генеральний прокурор України, його заступники, прокурори Автономної Республіки Крим, області, міста Києва. Адвоката не можна притягти до кримінальної, матеріальної та іншої відповідальності або погрожувати її застосуванням у зв'язку з поданням юридичної допомоги громадянам і організаціям згідно з законом.


Категорія: Адвокатура в Україні | Додав: The-law (02.04.2010)  |
Переглядів: 1704 | Теги:

-->
Категории раздела
Юридичне визначення загальних понять із судової, правоохоронної та правозахисної діяльності
Законодавство про діяльність суду, правоохоронних і правозахисник органів
Державна політика в сфері правоохорони
Основи здійснення правосуддя
Статус суддів
Місцеві суди
Апеляційні суди
Військові суди
Верховний Суд України
Вищі спеціалізовані суди
Конституційний Суд України
Вища рада юстиції України
Прокуратура України
Органи внутрішніх справ України
Державна податкова служба україни
Виявлення та розслідування злочинів
Служба безпеки України
Державний комітет фінансового моніторингу та інші правоохоронні органи
Уповноважений Верховної ради України з прав людини
Юстиція України
Державна Судова Адміністрація
Нотаріат в Україні
Адвокатура в Україні

Форма входу


Інша інформація
Останні завантажені файли
Арутюнов В. Х., Кирик Д. П., Мішин В. М. Логіка: Навч. посібник для економістів. — Вид. 2-ге, допов.
Завантажили 1888
--------------------------------------
Біленчук - Місцеве самоврядування в України Муніципальне право, 2000
Завантажили 3589
--------------------------------------
Структура місцевих рад. Характеристика її структурних елементів
Завантажили 1047
--------------------------------------
Ткачук А.Ф., Агранофф Р., Браун Т. Місцеве самоврядування: світовий та український досвід
Завантажили 1683
--------------------------------------
ПРАВОЗНАВСТВО: Підручник / За редакцією В. В. Копєйчикова,А. М. Колодія К.: "Юрінком Інтер" 2006 рік
Завантажили 15490
--------------------------------------

Пошук
Категорії розділу
Юридичне визначення загальних понять із судової, правоохоронної та правозахисної діяльності
Законодавство про діяльність суду, правоохоронних і правозахисник органів
Державна політика в сфері правоохорони
Основи здійснення правосуддя
Статус суддів
Місцеві суди
Апеляційні суди
Військові суди
Верховний Суд України
Вищі спеціалізовані суди
Конституційний Суд України
Вища рада юстиції України
Прокуратура України
Органи внутрішніх справ України
Державна податкова служба україни
Виявлення та розслідування злочинів
Служба безпеки України
Державний комітет фінансового моніторингу та інші правоохоронні органи
Уповноважений Верховної ради України з прав людини
Юстиція України
Державна Судова Адміністрація
Нотаріат в Україні
Адвокатура в Україні

PR-CY.ru Rambler's Top100