Кримінальна міліція - Органи внутрішніх справ України <!--if(Суд, правоохоронні та правозахисні органи України)-->- Суд, правоохоронні та правозахисні органи України<!--endif--> - Конспекти онлайн - Юридична література безкоштовно(реферати,курсові)
Вторник, 28.03.2017, 14:53


Головна » Статті » Суд, правоохоронні та правозахисні органи України » Органи внутрішніх справ України





Кримінальна міліція

Кримінальна міліція - складова частина міліції України. Правовою основою її функціонування є закони України "Про міліцію", "Про оперативно-розшукову діяльність", "Про органи і служби у справах неповнолітніх та спеціальні установи для неповнолітніх", а також кримінальне й кримінально-процесуальне законодавство, постанова Верховної Ради України "Про стан виконання законів і постанов Верховної Ради України з питань правопорядку і заходи щодо посилення боротьби зі злочинністю", укази й розпорядження Президента України (зокрема, розпорядження Президента України "Про додаткові заходи щодо посилення боротьби зі злочинністю та зміцнення правопорядку в Україні" тощо) та постанови й розпорядження Кабінету Міністрів України, зокрема постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Положення про дозвільну систему".

На виконання вищезазначених нормативно-правових актів МВС видає накази, інструкції, положення, настанови, в яких конкретизовано й актуалізовано питання діяльності кримінальної міліції. З питань, віднесених до їхньої компетенції, відповідні рішення приймають місцеві органи державної виконавчої влади, представницькі органи місцевого самоврядування.

Правовий статус, завдання, функції та структуру кримінальної міліції безпосередньо визначено Положенням про кримінальну міліцію України та шляхом нормативного регулювання функціонування окремих служб, які згідно з чинним законодавством входять до її складу. Наприклад, Положенням про Департамент карного розшуку МВС України, Положенням про Державну службу боротьби з економічною злочинністю, Положенням про кримінальну міліцію у справах неповнолітніх, Настановою по організації та здійсненню органами внутрішніх справ боротьби з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів, а також іншими нормативними актами.

Апарати кримінальної міліції є самостійними підрозділами, що входять до структури всіх органів внутрішніх справ - від центрального апарату МВС України, головних управлінь МВС України, Автономної Республіки Крим, міста Києва та Київської області, управлінь МВС України в областях, місті Севастополі й на транспорті до підпорядкованих їм органів внутрішніх справ у районах, містах, районах міст і на транспортних магістралях. Таку вертикальну наповненість кримінальної міліції пояснюють тим, що до її складу входять оперативно-розшукові, оперативно-технічні та інші підрозділи, діяльність яких спрямовано на запобігання, припинення та розкриття тяжких злочинів, розшукування осіб, які ухиляються від органів дізнання, слідства й суду, відбування покарання, пропали безвісти, та інших осіб у випадках, передбачених законодавством. Структурна вертикаль підпорядкування кримінальної міліції є такою:

Департамент (управління, відділи, відділення на місцях) карного розшуку;

Департамент (управління, відділи, відділення, групи) Державної служби боротьби з економічною злочинністю;

Національне центральне бюро Інтерполу в Україні (на правах Департаменту МВС України, відділення, групи на місцях);

Департамент (управління, відділи) боротьби з незаконним обігом наркотиків;

управління (відділи) кримінальної міліції у справах неповнолітніх;

підрозділи карного розшуку, боротьби з економічними злочинами та кримінальної міліції у справах неповнолітніх органів внутрішніх справ, підпорядкованих відділу спеціальної міліції МВС України;

підрозділи карного розшуку, боротьби зі злочинними посяганнями на вантажі;

служба боротьби з економічною злочинністю та боротьби з незаконним обігом наркотиків органів внутрішніх справ на транспорті;

підрозділи, які виконують спеціальні завдання зазначених Служб: Департамент розвідувально-пошукової діяльності (управління, відділи); Департамент оперативно-технічних заходів (відділи, відділення); кінологічна служба (на правах відділу).

Основне завдання кримінальної міліції - боротьба зі злочинністю. Заходи, які здійснюють при цьому в державі, умовно можна поділити на організаційно-оперативні, аналітичні та запобіжні. Так, підрозділи кримінальної міліції вносять пропозиції до державної програми боротьби зі злочинністю, аналізують і прогнозують криміногенну ситуацію (аналітичні заходи); встановлюють і викривають осіб, які готують або вчинили тяжкі злочини, а також злочини, не віднесені законодавством до цієї категорії, але вчинені кваліфікованим способом із застосуванням вогнепальної чи холодної зброї або групою осіб, розшукують злочинців і осіб, які пропали безвісти тощо (організаційно-оперативні заходи); запобігають правопорушенням неповнолітніх внаслідок виявлення, припинення та розкриття злочинів, вчинених неповнолітніми, та проведення з ними профілактичної роботи (запобіжні заходи).

Діяльність кримінальної міліції будують за принципом спеціалізації, відповідно до особливостей кримінальних проявів у кожній окремій сфері народного господарства або специфіки суспільних відносин. З урахуванням цього на кримінальну міліцію покладено такі завдання:

- боротьба з незаконним обігом наркотичних засобів;

- розкриття тяжких злочинів (насамперед, вчинених злочинними групами);

- розкриття злочинів, вчинених із застосуванням зброї, боєприпасів, вибухових і радіоактивних речовин, злочинів, пов'язаних з викраденням і угоном автотранспортних засобів, тощо.

Значною за складністю та обсягом є діяльність кримінальної міліції, спрямована на запобігання та викриття економічних злочинів, зокрема в кредитно-фінансовій і банківській системах, у сфері приватизації та зовнішньоекономічній сфері, торгівлі, паливно-енергетичному комплексі. Соціально-психологічну спрямованість має професійна робота з неповнолітніми правопорушниками, а також виявлення та викриття дорослих осіб, які втягують неповнолітніх у злочинну діяльність, проституцію, пияцтво, наркоманію, осіб, які виготовляють і розповсюджують у підлітковому середовищі порнографічну продукцію, видання, що пропагують насильство, жорстокість, сексуальну розпусту.

Правоохоронна діяльність кримінальної міліції має конфіденційний характер. Певні відомості щодо цієї діяльності віднесено до державної або службової таємниці. Такими, наприклад, є інформаційні системи, використання яких характеризується високим ступенем захисту. Це інформація про нерозкриті злочини, викрадені та вилучені номерні речі, зброю, автомототранспорт, спеціальні агентські повідомлення та інші дані, що сприяють запобіганню злочинам та їх розкриттю. Підрозділи кримінальної міліції обмінюються офіційною та конфіденційною (оперативно-розшуковою) інформацією з підрозділами по боротьбі з організованою злочинністю, органами досудового слідства, іншими службами органів внутрішніх справ і правоохоронними структурами України. Вони сприяють представникам відповідних органів зарубіжних держав, які прибули в Україну для здійснення оперативно-розшукових та інших заходів боротьби зі злочинністю; виконують також завдання оперативних служб, які не входять до складу кримінальної міліції (спец-підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю, внутрішньої безпеки, кадрових апаратів тощо).

Для виконання зазначених завдань і правоохоронних дій кримінальну міліцію наділено такими правами:

- одержувати в установленому законодавством порядку від підприємств, установ і організацій відомості, необхідні для виконання покладених на неї завдань;

- залучати для розробки актуальних проблем боротьби зі злочинністю, проведення консультацій і експертиз вищі навчальні заклади, інші установи, а також учених і висококваліфікованих фахівців;

- співпрацювати в питаннях, віднесених до компетенції кримінальної міліції (апаратів кримінальної міліції МВС, ГУМВС, УМВС, УМВСТ України), з відповідними органами інших держав;

- проводити оперативно-розшукові заходи під час перевірки фінансово-господарської діяльності підприємств, установ, організацій та окремих осіб;

- здійснювати операції щодо захоплення озброєних злочинців і припинення тяжких злочинів;

- збирати відомості про протиправну діяльність підозрюваних у злочині осіб;

- негласно виявляти та фіксувати сліди тяжких злочинів, документи й інші предмети, що можуть бути доказами підготовки або вчинення таких злочинів;

- застосовувати технічні засоби для отримання інформації; проводити візуальне спостереження в громадських місцях;

- встановлювати конфіденційне співробітництво з приватними особами на добровільних засадах;

- створювати й застосовувати автоматизовані інформаційні системи;

- застосовувати засоби фізичного впливу, спеціальні засоби та вогнепальну зброю на засадах і в порядку, встановлених чинним законодавством, а також інші заходи, передбачені Законом України "Про оперативно-розшукову діяльність".

До того ж слід зауважити, що оперативно-розшукова діяльність повинна мати правомірний характер. Під час її здійснення не можна допускати порушення прав і свобод людини та юридичних осіб.

Окремі обмеження цих прав і свобод мають винятковий і тимчасовий характер, їх можуть застосовувати лише з санкції прокурора щодо особи, в діях якої є ознаки злочину, та у випадках, передбачених законодавством України, для захисту прав і свобод інших осіб, безпеки суспільства.

Наприклад, згідно з Законом України "Про оперативно-розшукову діяльність" негласне проникнення до житла чи до іншого володіння особи, зняття інформації з каналів зв'язку, контроль за листуванням, телефонними розмовами, телеграфною та іншою кореспонденцією, застосування інших технічних засобів одержання інформації проводять за рішенням суду, прийнятим за поданням керівника відповідного оперативного підрозділу або його заступника. Про отримання такого дозволу суду або про відмову в ньому зазначені особи повідомляють прокурору протягом доби. Ці заходи застосовують виключно з метою запобігти злочинові чи з'ясувати істину під час розслідування кримінальної справи, якщо іншим способом одержати інформацію неможливо. За результатами здійснення зазначених оперативно-розшукових заходів складають протокол з відповідними додатками, який підлягає використанню як джерело доказів у кримінальному судочинстві.

Заборонено передавати й розголошувати відомості про заходи безпеки та осіб, узятих під захист, нерозкриті злочини або такі, що можуть зашкодити слідству чи інтересам людини, безпеці України.

Підрозділи, що використовують автоматизовані інформаційні системи в оперативно-розшуковій діяльності, мають забезпечити можливість видавати дані про особу на запит органів розслідування, прокуратури, суду. В місцях зберігання інформації має бути гарантовано її достовірність і надійність охорони. Одержані під час оперативно-розшукової діяльності відомості щодо особистого життя, честі, гідності людини, якщо вони не містять інформації про вчинення заборонених законом дій, зберіганню не підлягають і мають бути знищені. Не підлягають передачі та розголошенню результати оперативно-розшукової діяльності, які відповідно до законодавства України становлять державну таємницю, а також відомості стосовно особистого життя, честі, гідності людини. За передачу й розголошення цих відомостей працівники оперативних підрозділів, а також особи, яким ці відомості було довірено під час здійснення оперативно-розшукової діяльності чи стали відомі по службі або роботі, підлягають відповідальності згідно з чинним законодавством, крім випадків розголошення інформації про незаконні дії, що порушують права людини.

Оперативно-розшукові заходи, пов'язані з тимчасовим обмеженням прав людини, проводять з метою запобігання тяжким злочинам, їх припинення та розкриття, розшуку осіб, які ухиляються від відбування кримінального покарання або безвісти зникли, захисту життя, здоров'я, житла й майна працівників суду та правоохоронних органів і осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, припинення розвідувально-підривної діяльності проти України. За оперативної потреби невідкладного здійснення цих заходів оперативно-розшукові підрозділи зобов'язані протягом 24 годин повідомити суд або прокурора про застосування та підстави для їх проведення.

Для одержання інформації заборонено застосовувати технічні засоби, психотропні, хімічні та інші речовини, які пригнічують волю або завдають шкоди здоров'ю людей і навколишньому середовищу.

Кримінальну міліцію України очолює заступник Міністра внутрішніх справ України - начальник кримінальної міліції МВС України. Його призначає на посаду та звільняє Президент України за поданням Міністра внутрішніх справ. Начальники підрозділів кримінальної міліції ГУМВС України в Криму, місті Києві та Київській області, МВС України в областях, місті Севастополі та на транспорті, а також підпорядкованих їм підрозділів у районах, містах, районах міст і на транспортних магістралях є за посадою першими заступниками начальників відповідних органів внутрішніх справ.

Таким чином, кримінальна міліція як правоохоронний орган є складовою частиною міліції в системі органів внутрішніх справ України, її діяльність спрямовано на запобігання, припинення, розкриття тяжких злочинів, а також на здійснення оперативно-розшукової діяльності у випадках, передбачених чинним законодавством.

Структуру кримінальної міліції формують за певними критеріями, зокрема з урахуванням рівнів управління, адміністративно-територіального устрою, функціонального призначення цієї служби.

Наявний загальний підхід до формування внутрішньої структури кримінальної міліції, який ґрунтується на лінійному принципі організації і діяльності цієї служби. Він передбачає, як було сказано вище, утворення та функціонування структурних підрозділів кримінальної міліції за окремими напрямами її діяльності відповідно до поставлених перед нею завдань.

Згідно з Типовою структурою органів внутрішніх справ і структурою центрального апарату МВС України до кримінальної міліції входять такі основні підрозділи: карного розшуку, служба по боротьбі з економічною злочинністю, підрозділи по боротьбі з незаконним обігом наркотиків, служба кримінальної міліції у справах неповнолітніх.

Підрозділи карного розшуку запобігають, припиняють і розкривають злочини, а також вживають оперативно-розшукових заходів у випадках, передбачених чинним законодавством. Зокрема, вони ведуть боротьбу з груповою та організованою злочинністю; зі злочинністю проти особи; з майновими злочинами; з проституцією, поширенням СНІДу та правопорушеннями, пов'язаними з іноземними громадянами; розшукують злочинців і осіб, які безвісти зникли, а також проводять іншу оперативну роботу. Особливу увагу в межах своїх повноважень ці підрозділи зосереджують на організації запобігання та розкритті резонансних і серійних злочинів, а також на боротьбі з наркобізнесом, який набув міжрегіонального та міждержавного характеру.

Державну службу по боротьбі з економічною злочинністю покликано своєчасно припиняти злочини в галузі економіки та запобігати їм, здійснювати аналіз і прогнозування криміногенних процесів у економіці й своєчасно інформувати про них органи державної виконавчої влади; виявляти причини й умови, що сприяють вчиненню правопорушень у цій сфері, а також вживати заходів для їх усунення. Підрозділи по боротьбі з незаконним обігом наркотиків аналізують і оцінюють оперативну обстановку в сфері нелегального обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів на території обслуговування, прогнозують тенденції поширення цього явища; виявляють і узагальнюють причини та умови, що сприяють незаконному обігові вказаних засобів, і вживають відповідних заходів для усунення цих причин; здійснюють оперативно-розшукові дії з виявлення та документування осіб, які займаються наркобізнесом або іншою злочинною діяльністю, пов'язаною з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів. У взаємодії з іншими державними органами ці підрозділи здійснюють акції щодо припинення контрабанди зазначених засобів і надають допомогу працівникам інших служб органів внутрішніх справ у їх роботі; організовують і проводять антинаркотичну пропаганду з використанням засобів масової інформації тощо.

Кримінальна міліція у справах неповнолітніх зобов'язана запобігати правопорушенням неповнолітніх; виявляти, припиняти та розкривати злочини, вчинені ними; розглядати заяви й повідомлення про правопорушення, вчинені неповнолітніми, та здійснювати досудову підготовку відповідних матеріалів; виявляти причини й умови, що сприяють вчиненню правопорушень цією категорією громадян, вживати заходів щодо усунення цих причин;

брати участь у правовому вихованні неповнолітніх і виконувати інші завдання, передбачені чинним законодавством.

Кримінальна міліція повинна відповідати всім сучасним вимогам боротьби зі злочинністю. Вона має бути єдиним мобільним правоохоронним органом, структурні підрозділи якого, взаємодіючи між собою, зможуть ефективно боротися з найнебезпечнішими злочинами.

Для корінного поліпшення діяльності, пов'язаної з запобіганням і розкриттям злочинів, схвалено Концепцію розвитку системи Міністерства внутрішніх справ. Концепцією передбачено подальше нормативне розмежування функцій між підрозділами кримінальної міліції, міліції громадської безпеки та підрозділами по боротьбі з організованою злочинністю.


Категорія: Органи внутрішніх справ України | Додав: The-law (02.04.2010)  |
Переглядів: 6534 | Теги:

-->
Категории раздела
Юридичне визначення загальних понять із судової, правоохоронної та правозахисної діяльності
Законодавство про діяльність суду, правоохоронних і правозахисник органів
Державна політика в сфері правоохорони
Основи здійснення правосуддя
Статус суддів
Місцеві суди
Апеляційні суди
Військові суди
Верховний Суд України
Вищі спеціалізовані суди
Конституційний Суд України
Вища рада юстиції України
Прокуратура України
Органи внутрішніх справ України
Державна податкова служба україни
Виявлення та розслідування злочинів
Служба безпеки України
Державний комітет фінансового моніторингу та інші правоохоронні органи
Уповноважений Верховної ради України з прав людини
Юстиція України
Державна Судова Адміністрація
Нотаріат в Україні
Адвокатура в Україні

Форма входу


Інша інформація
Останні завантажені файли
Арутюнов В. Х., Кирик Д. П., Мішин В. М. Логіка: Навч. посібник для економістів. — Вид. 2-ге, допов.
Завантажили 1880
--------------------------------------
Біленчук - Місцеве самоврядування в України Муніципальне право, 2000
Завантажили 3569
--------------------------------------
Структура місцевих рад. Характеристика її структурних елементів
Завантажили 1039
--------------------------------------
Ткачук А.Ф., Агранофф Р., Браун Т. Місцеве самоврядування: світовий та український досвід
Завантажили 1675
--------------------------------------
ПРАВОЗНАВСТВО: Підручник / За редакцією В. В. Копєйчикова,А. М. Колодія К.: "Юрінком Інтер" 2006 рік
Завантажили 15364
--------------------------------------

Пошук
Категорії розділу
Юридичне визначення загальних понять із судової, правоохоронної та правозахисної діяльності
Законодавство про діяльність суду, правоохоронних і правозахисник органів
Державна політика в сфері правоохорони
Основи здійснення правосуддя
Статус суддів
Місцеві суди
Апеляційні суди
Військові суди
Верховний Суд України
Вищі спеціалізовані суди
Конституційний Суд України
Вища рада юстиції України
Прокуратура України
Органи внутрішніх справ України
Державна податкова служба україни
Виявлення та розслідування злочинів
Служба безпеки України
Державний комітет фінансового моніторингу та інші правоохоронні органи
Уповноважений Верховної ради України з прав людини
Юстиція України
Державна Судова Адміністрація
Нотаріат в Україні
Адвокатура в Україні

PR-CY.ru Rambler's Top100