Суббота, 27.05.2017, 22:32


Головна » Статті » Суд, правоохоронні та правозахисні органи України » Органи внутрішніх справ України





Міліція громадської безпеки

Невід'ємною частиною системи органів міліції України є міліція громадської безпеки.

Правову основу її діяльності становлять правові акти, що регулюють правовідносини з громадської безпеки та спокою, дають підстави для застосування правових норм до визначеного в цих правових актах кола осіб. Такими правовими актами є закони України ("Про міліцію", "Про дорожній рух", "Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі"), постанови Верховної Ради України (зокрема, постанова "Про стан виконання законів і постанов Верховної Ради України з питань правопорядку і заходи щодо посилення боротьби зі злочинністю"), укази й розпорядження Президента України (зокрема, Указ "Про невідкладні заходи щодо посилення боротьби зі злочинністю"), а також постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України (зокрема, "Про Концепцію розвитку системи Міністерства внутрішніх справ").

На основі цих правових актів МВС видає накази, інструкції, положення, статути тощо. Представницькі органи місцевого самоврядування в межах їхніх повноважень також можуть видавати рішення, що є обов'язковими для органів міліції громадської безпеки.

Конкретне правове регулювання діяльності міліції громадської безпеки, визначення її безпосередніх завдань (функцій, структури, підпорядкування тощо) здійснюють переважно шляхом відомчої регламентації. Так, за роки незалежності України МВС було видано такі документи, як Положення про службу дільничних інспекторів міліції в системі Міністерства внутрішніх справ України, Положення про Державну автомобільну інспекцію Міністерства внутрішніх справ України, Положення про Головне управління охорони громадського порядку Міністерства внутрішніх справ України (нині - Департамент громадської безпеки), Статут патрульно-постової служби міліції, Положення про службу міліції з охорони й конвоювання затриманих і взятих під варту осіб та Інші нормативні акти. Як відомо, за часів СРСР подібні нормативні акти були виключною прерогативою центральної адміністративно-командної системи.

Міліція громадської безпеки входить до складу органів внутрішніх справ України. Відповідно до чинної Конституції завдання та функції, що стоять перед нею, є надзвичайно важливими й вимагають від особового складу постійного контакту з населенням і керівництвом відповідного регіону, оскільки стосуються захисту конституційних прав і свобод людини та громадянина. Основні завдання міліції громадської безпеки:

- забезпечення особистої безпеки, прав, свобод і законних інтересів громадян;

- запобігання правопорушенням і їх припинення;

- охорона та забезпечення громадського порядку й громадської безпеки;

- виявлення та розкриття злочинів, у справах яких провадження попереднього слідства не обов'язкове;

-забезпечення безпеки дорожнього руху;

- захист власності від злочинних посягань;

- надання допомоги фізичним і юридичним особам у межах відповідних повноважень міліції.

Міліція громадської безпеки виконує адекватні цим завданням профілактичну, адміністративно-проваджувальну та кримінально-процесуальну функції. Профілактична функція полягає в запобіганні найпоширенішим загальнокримінальним злочинам і адміністративним правопорушенням (таким як хуліганство, крадіжка, злочини та правопорушення, що їх вчиняють на ґрунті повсякденних негараздів, тощо), а також у виявленні причин, умов вчинення злочинів і правопорушень і вжитті заходів щодо їх усунення.

Адміністративно-проваджувальна функція полягає в організації і практичному здійсненні охорони громадського порядку й громадської безпеки в межах повноважень, наданих цьому підрозділові міліції, та документуванні під час цього правопорушень.

Під кримінально-процесуальною функцією слід розуміти розгляд заяв та інформації про злочини, в справах яких провадження попереднього слідства не обов'язкове, та провадження дізнання по них. Так, у ст. 425 КПК подано перелік нетяжких (а тому не особливо небезпечних) злочинів, за якими досудову підготовку матеріалів проводять у протокольній формі. До таких злочинів віднесено, зокрема, зараження венеричною хворобою (ч. 1 ст. 133 КК), ухилення від сплати аліментів на утримання дітей (ст. 164 КК), крадіжка (ч. 1 ст. 185 КК), грабіж (ч. 1 ст. 186 КК), викрадення шляхом демонтажу та іншим засобом електричних мереж, кабельних ліній зв'язку та їх обладнання частиною (ч. 1 ст. 188 КК), шахрайство (ч. 1 ст. 190 КК), умисне знищення або пошкодження майна (ч. 1 ст. 194 КК), порушення порядку зайняття господарською та банківською діяльністю частиною (ч. 1 ст. 202 КК), зайняття забороненими видами господарської діяльності (ч. 1 ст. 203 КК), фіктивне підприємництво (ч. 1 ст. 205 КК), ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів (ч. 1 ст. 212 КК), порушення порядку здійснення операцій з металобрухтом (ч. 1 ст. 213 КК), обман покупців та замовників (ч. 1 ст. 225 КК), фальсифікація засобів вимірювання (ч. 1 ст. 226 КК), знищення або пошкодження лісових масивів (ч. 1 ст. 245 КК), незаконна порубка лісу (ст. 246 КК), порушення законодавства про захист рослин (ст. 247 КК), незаконне полювання частиною (ч. 1 ст. 248 КК), незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом частиною (ч. 1 ст. 249 КК), проведення вибухових робіт з порушенням правил охорони рибних запасів (ст. 250 КК), хуліганство (ч. 1 ст. 296 КК), порушення правил адміністративного нагляду (ст. 395 КК).

Правоохоронній діяльності міліції громадської безпеки притаманні відповідні структурно-функціональні ознаки, які вказують на те, що, по-перше, таку діяльність спрямовано на охорону прав і законних інтересів як народу України в цілому, так і окремих фізичних та юридичних осіб, а також держави від протиправних посягань; по-друге, ця правоохоронна діяльність покликана забезпечити охорону громадського порядку й громадської безпеки в межах повноважень, наданих цьому підрозділові міліції, а також запобігти злочинам, припинити та розкрити їх, якщо провадження попереднього слідства в цих справах не обов'язкове.

Таким чином, міліція громадської безпеки - це структурний підрозділ міліції у системі органів внутрішніх справ України, діяльність якого спрямовано на забезпечення особистої безпеки громадян, охорону громадського порядку та громадської безпеки, запобігання й припинення злочинів і адміністративних правопорушень, розкриття злочинів, у справах яких провадження попереднього слідства не обов'язкове, а також надання в межах компетенції міліції допомоги громадянам, посадовим особам, підприємствам, установам, організаціям і громадським об'єднанням.

Організаційна будова міліції громадської безпеки залежить від й функціонального призначення та наявних рівнів управління, які відповідають адміністративно-територіальному устрою держави.

Внутрішня структура міліції громадської безпеки ґрунтується на лінійному принципі її організації та діяльності (лінійна спеціалізація й відповідне підпорядкування), згідно з яким утворюють і функціонують структурні підрозділи цієї служби за окремими напрямами їх діяльності.

Відповідно до Типової структури органів внутрішніх справ України до міліції громадської безпеки належать адміністративна служба міліції (включає підрозділи охорони громадського порядку, дільничних інспекторів міліції, підрозділи з питань радіоактивного забруднення, підрозділи охорони й забезпечення карантинних і ветеринарно-санітарних заходів під час проведення боротьби з епізоотією, конвоювання затриманих і взятих під варту осіб), Державна автомобільна інспекція, підрозділи Державної служби охорони, патрульно-постова служба міліції. Крім того, за своїм функціональним призначенням до зазначеного підрозділу входять також приймальники МВС України.


Категорія: Органи внутрішніх справ України | Додав: The-law (02.04.2010)  |
Переглядів: 1058 | Теги:

-->
Категории раздела
Юридичне визначення загальних понять із судової, правоохоронної та правозахисної діяльності
Законодавство про діяльність суду, правоохоронних і правозахисник органів
Державна політика в сфері правоохорони
Основи здійснення правосуддя
Статус суддів
Місцеві суди
Апеляційні суди
Військові суди
Верховний Суд України
Вищі спеціалізовані суди
Конституційний Суд України
Вища рада юстиції України
Прокуратура України
Органи внутрішніх справ України
Державна податкова служба україни
Виявлення та розслідування злочинів
Служба безпеки України
Державний комітет фінансового моніторингу та інші правоохоронні органи
Уповноважений Верховної ради України з прав людини
Юстиція України
Державна Судова Адміністрація
Нотаріат в Україні
Адвокатура в Україні

Форма входу


Інша інформація
Останні завантажені файли
Арутюнов В. Х., Кирик Д. П., Мішин В. М. Логіка: Навч. посібник для економістів. — Вид. 2-ге, допов.
Завантажили 1885
--------------------------------------
Біленчук - Місцеве самоврядування в України Муніципальне право, 2000
Завантажили 3581
--------------------------------------
Структура місцевих рад. Характеристика її структурних елементів
Завантажили 1043
--------------------------------------
Ткачук А.Ф., Агранофф Р., Браун Т. Місцеве самоврядування: світовий та український досвід
Завантажили 1678
--------------------------------------
ПРАВОЗНАВСТВО: Підручник / За редакцією В. В. Копєйчикова,А. М. Колодія К.: "Юрінком Інтер" 2006 рік
Завантажили 15460
--------------------------------------

Пошук
Категорії розділу
Юридичне визначення загальних понять із судової, правоохоронної та правозахисної діяльності
Законодавство про діяльність суду, правоохоронних і правозахисник органів
Державна політика в сфері правоохорони
Основи здійснення правосуддя
Статус суддів
Місцеві суди
Апеляційні суди
Військові суди
Верховний Суд України
Вищі спеціалізовані суди
Конституційний Суд України
Вища рада юстиції України
Прокуратура України
Органи внутрішніх справ України
Державна податкова служба україни
Виявлення та розслідування злочинів
Служба безпеки України
Державний комітет фінансового моніторингу та інші правоохоронні органи
Уповноважений Верховної ради України з прав людини
Юстиція України
Державна Судова Адміністрація
Нотаріат в Україні
Адвокатура в Україні

PR-CY.ru Rambler's Top100