це
система загальнообов'язкових правил поведінки, які встановлені або
санкціоновані державою, зорієнтованою на соціальну демократію, виражають волю
більшості населення країни, спрямовані на врегулювання відносин відповідно до
цієї волі і загальносоціальних потреб (зокрема, з метою створення умов для
здійснення і захисту основних прав людини, нації, народу) та забезпечуються
державою.
За
сучасних умов право такого типу існує у двох основних різновидах:
а)
право держав, які існують у промислове розвинених країнах
соціально-орієнтованого капіталізму;
б)
право держав, які існують у країнах, що переходять від
авторитарно-бюрократичного ладу псевдосоціалізму до громадянського суспільства
і перетворюються з організації тоталітаризованої влади колишньої
партійно-управлінської верхівки на організацію влади більшості населення.
Типологічні принципи права соціально-демократичної
орієнтації:
- гуманізація права — поступове
втілення у законодавство загальнолюдських принципів права;
розширення
законодавчого закріплення основних прав людини; піднесення рівня справедливості
правового регулювання, зокрема при встановленні заходів державного примусу;
розширення сфери загальнодозволенного регулювання;
- соціалізація права — спрямованість на забезпечення
консенсусу між різними соціальними верствами, класами, групами; збільшення
питомої ваги законодавства, яке гарантує соціальну захищеність кожної людини;
- «цивілізація» права — закріплення й охорона
різноманітних форм власності на засоби виробництва та інші об'єкти,
забезпечення економічної свободи власників;
- сприяння затвердженню засад правової держави;
- «етнізація» та інтернаціоналізація права —
відтворення у законодавстві кращих національно-правових надбань та певна
уніфікація правового регулювання в деяких міждержавних союзах (наприклад, в
Європейському Союзі або Співдружності Незалежних Держав, утвореній у 1991 р.).
Одна
з особливостей сучасних перехідних правових систем соціально-демократичної орієнтації
полягає в тому, що їх основні типологічні принципи поступово виповнюються
загальнолюдськими правовими засадами, все більше наближаються, «піднімаються»
до рівня останніх. У цьому вбачається невпинний поступ, нездоланність
правового прогресу, впровадження найкращих юридичних здобутків людської
цивілізації у суспільну практику.