Правовий
статус особи
—це комплекс її суб'єктивних прав та юридичних обов'язків.
Правовий
статус може бутизагальним, спеціальним та індивідуальним.
Загальний
правовий статус
складається з основних (конституційних) прав і обов'язків громадянина. Він
характеризує загальні й рівні можливості, вихідні позиції всіх тих людей, які
є громадянами даної держави.
Спеціальний
правовий статус
складається з особливих, своєрідних (додаткових) прав і обов'язків певної
групи суб'єктів, наприклад, студентів, пенсіонерів, військовослужбовців. Він
характеризує «групові» можливості людей.
Індивідуальний
правовий статус
складається з прав та обов'язків окремої, персоніфікованої особи, які вона має
на даний час. Цей статус характеризує індивідуалізовані юридичні можливості
суб'єкта у певний момент його існування.
Особливості
і тенденції розвитку правового статусу особи у державі соціально-демократичної
орієнтації:
-
збільшення обсягу (кількості) прав людини, що закріплюються в юридичних нормах;
-
рівність правового статусу всіх громадян, відсутність соціально
необґрунтованих юридичних привілеїв та винятків:
-
збагачення соціального (зокрема, матеріального) змісту юридичних прав особи;
-
посилення соціальної та державної захищеності, гарантованості правового
статусу особи.