Понедельник, 24.04.2017, 00:38


Головна » Статті » Основи загальної теорії права та держави » Правове регулювання суспільних відносин





Ефективність правового регулювання

Характер і «якість» регулятивного впливу пра­ва на суспільні відносини відображаються насампе­ред такими поняттями:

цінність правового регулювання;

економність правового регулювання;

ефективність правового регулювання. Цінність правового регулювання — це його ре­альна позитивна (корисна) значущість для існуван­ня і розвитку особи, соціальних спільнот, груп,

об'єднань, для всього суспільства загалом. За суб'єктним критерієм розрізняють відповідно особистісну, групову, загальносоціальну цінність пра­вового регулювання (кожна з яких має щодо цього специфічні показники і критерії).

Економність правового регулювання це обсяг соціальних витрат (предметно-речових, грошових, кадрових, часових, фізично-людських ресурсів та ін.), потреб для досягнення мети закону. Йдеться, отже, неначе про «собівартість» досягнення за допомогою закону потрібних результатів, змінювань.

Ефективність правового регулювання це співвідношення реальних результатів здійснення закону з його метою. Якщо таку мету і такі резуль­тати виразити в однотипних показниках, які мо­жуть бути емпірично виявлені, зафіксовані, обра­ховані, то ефективність правового регулювання можна буде визначити в кількісній формі за допо­могою вказаного співвідношення.

Мета правового регулювання (мета закону) — це передбачувані і бажані для правотворчого орга­ну результати здійснення закону. Мета закону мо­же бути, зважаючи на наявність засобів і умов її досягнення, найближчою (прямою) або перспек­тивною. За сферою суспільного життя, якої сто­сується мета закону, можна розрізняти економічні, політичні, екологічні, духовні та інші його цілі.

У тих випадках, коли зміст мети закону стано­влять саме юридичні наслідки (тобто зміни у пра­вовому статусі певної групи суб'єктів або у кон­кретних правах та обов'язках персоніфікованих осіб), е підстави вирізняти юридичну ефективність закону (правового регулювання). В усіх же інших випадках йдеться, так би мовити, про загально-соціальну (економічну, політичну, екологічну, ду­ховну та ін.) ефективність правового регулювання.

Результати здійснення закону — це ті реальні зміни у суспільних відносинах, які сталися після впровадження закону в життя, у практику. Розріз­няють результати здійснення закону очікувані й неочікувані (несподівані), позитивні (корисні) і негативні (шкідливі).

Щоб дістати повне уявлення про ефективність правового регулювання, треба брати до уваги всі цілі, які переслідувались законодавцем, а також встановити і співставити, «зважити» усі види ре­зультатів здійснення закону стосовно кожної ме­ти. Це завдання розв'язується за допомогою спеціальних дослідницьких процедур.

Такі процедури можуть використовуватись для «вимірювання» ефективності регулювання, здій­снюваного на основі одного або декількох законів. Якщо ж ідеться про ефективність цілого інституту права чи окремої галузі права, а тим більше права в цілому, то така результативність правового регу­лювання узагальнено характеризується змінами у відповідній сфері суспільних відносин, що зумов­лені юридичними чинниками і мають вияв у суспільній практиці.

Загальна ефективність правового регулювання забезпечується:

- ефективністю самого закону;

- ефективністю процедурно-процесуального ме­ханізму застосування закону;

- ефективністю діяльності щодо застосування і реалізації закону.

Якщо перші дві позиції стосуються ефектив­ності правотворчості, то остання — ефективності правозастосування (правореалізації). Кожна з цих «ефективностей» має свої передумови (як загально-соціальні, так і юридичні) і характеризується своєрідними показниками.

До загальносоціальних передумов ефектив­ності юридичної норми (ефективності правотвор­чості) слід віднести:

- відповідність норми об'єктивним законам (за­кономірностям) існування й розвитку людини та суспільства;

- відповідність норми конкретно-історичним умовам її функціонування, реальним можливос­тям її здійснення (матеріальним, духовним, часо­вим, кадровим та ін.), оперативне реагування правотворчості на зміну цих умов і можливостей;

- відповідність юридичної норми реальним по­

требам та інтересам тих суб'єктів, відносини між яки­ми вона має регулювати, відображення й урахування («узгодження») у ній цих потреб, запитів, інтересів;

- відповідність юридичної норми стану право­свідомості і моралі, рівню загальної культури, гро­мадській думці згаданих суб'єктів:

- відповідність норми права висновкам тих на­ук (суспільних, природничих, технічних), які «предметне» вивчають об'єкти, що перебувають у сфері правового регулювання;

- відповідність юридичної норми загальним за­кономірностям самоорганізації системних явищ (їх вивчає наука синергетика) і цілеспрямованої органі­зації таких явищ (їх вивчає, зокрема, кібернетика).

До юридичних (спеціально-соціальних) перед­умов ефективності юридичної норми належать:

- відповідність норми об'єктивним державно-правовим (юридичним) закономірностям регулю­вання (наприклад, законам системності, яка несу­місна з неузгодженістю, суперечливістю, на­явністю прогалин між структурними елементами кожної правової системи, або обов'язковим зв'яз­кам між структурними елементами кожної юри­дичної норми, або ж залежностям між процедур­но-процесуальними та матеріальними нормами);

- наявність у суспільстві режиму законності, неухильне втілення принципів юридичної відпові­дальності (зокрема принципу її невідворотності);

- домінування в суспільній свідомості, у гро­мадській думці шанобливого ставлення до права, його високий престиж серед державних служ­бовців та більшості населення.

Дотримання усіх зазначених передумов дозво­ляє забезпечити не тільки суто управлінську ефек­тивність, але й зазвичай цінність та економність закону, тобто його високу якість.


Категорія: Правове регулювання суспільних відносин | Додав: The-law (27.02.2010)  |
Переглядів: 1413 | Теги:

-->
Категории раздела
Основні права людини
Права нації і права людини
Правова держава
Причини виникнення держави.
Сутність держав соц-демократичної орієнтації
Форми держави
Маханізм держави
Держава у політичній системі суспільства
Механізм юридичного забезпечення прав людини
Правові відносини
Об'єктивне юридичне право
Об'єктивне юр. право у соціальній системі суспільства
Історична типологія об'єктивного юридичного права
Правотворчість
Правова система і система права
Правові (юридичні) норми
Законність та правопорядок
Застосування правових норм
Юридична відповідальність за правопорушення
Правове регулювання суспільних відносин
Правознавство (юридична наука)
Методологія юридичної науки

Форма входу


Інша інформація
Останні завантажені файли
Арутюнов В. Х., Кирик Д. П., Мішин В. М. Логіка: Навч. посібник для економістів. — Вид. 2-ге, допов.
Завантажили 1881
--------------------------------------
Біленчук - Місцеве самоврядування в України Муніципальне право, 2000
Завантажили 3572
--------------------------------------
Структура місцевих рад. Характеристика її структурних елементів
Завантажили 1041
--------------------------------------
Ткачук А.Ф., Агранофф Р., Браун Т. Місцеве самоврядування: світовий та український досвід
Завантажили 1675
--------------------------------------
ПРАВОЗНАВСТВО: Підручник / За редакцією В. В. Копєйчикова,А. М. Колодія К.: "Юрінком Інтер" 2006 рік
Завантажили 15414
--------------------------------------

Пошук
Категорії розділу
Основні права людини
Права нації і права людини
Правова держава
Причини виникнення держави.
Сутність держав соц-демократичної орієнтації
Форми держави
Маханізм держави
Держава у політичній системі суспільства
Механізм юридичного забезпечення прав людини
Правові відносини
Об'єктивне юридичне право
Об'єктивне юр. право у соціальній системі суспільства
Історична типологія об'єктивного юридичного права
Правотворчість
Правова система і система права
Правові (юридичні) норми
Законність та правопорядок
Застосування правових норм
Юридична відповідальність за правопорушення
Правове регулювання суспільних відносин
Правознавство (юридична наука)
Методологія юридичної науки

PR-CY.ru Rambler's Top100