Раціоналізація є невід'ємною складовою виробництва, спрямована на його вдосконалення, здебільшого шляхом економії, що сприяє досягненню економічного ефекту. Тому, як об'єкт інтелектуальної власності, раціоналізаторська пропозиція потребує правової охорони.
Раціоналізаторська пропозиція — це визнана юридичною особою пропозиція, яка містить технологічне (технічне) або організаційне рішення у будь-якій сфері її діяльності (ст. 481 ЦК). Процедуру оформлення прав інтелектуальної власності на раціоналізаторські пропозиції регламентує Тимчасове положення про правову охорону обєктів промислової власності і раціоналізаторських пропозицій.
Об'єктом раціоналізаторської пропозиції є: матеріальний об'єкт (певна річ) та процес (технологічний, технічний).
Для визнання раціоналізаторської пропозиції об'єктом інтелектуальної власності необхідно, щоб вона відповідала таким вимогам: вона має стосуватись профілю підприємства, якому її подано, бути новою та корисною.
Обсяг правової охорони раціоналізаторської пропозиції визначається її описом та кресленням.
Суб'єктом права інтелектуальної власності на раціоналізаторську пропозицію є її автор та юридична особа, якій раціоналізаторську пропозицію подано.
Права суб'єктів права інтелектуальної власності на раціоналізаторську пропозицію можна поділити на:
• права автора, який, окрім особистих немайнових, володіє правами на добросовісне заохочення від юридичної особи, якій пропозицію подано;
• права юридичної особи на використання раціоналізаторської пропозиції у будь-якому обсязі.
На основі поданої автором заяви на раціоналізаторську пропозицію за формою (Р-1), затвердженою Міністерством статистики України, підприємство приймає відповідне рішення про визнання пропозиції раціоналізаторською та видає свідоцтво встановленої форми (протягом місяця з дня прийняття відповідного рішення), яке підписує керівник підприємства і затверджують печаткою. Факт використання раціоналізаторської пропозиції підтверджується спеціальними актом за формою, яку затверджує Міністерство статистики України.