Державою називається централізований апарат управління суспільством, який завдяки легітимності своєї влади використовує легальне насильство для підтримання існуючого політичного і правового порядку.

Держава виникає тоді, коли створюються писані закони, апарат чиновників та  починають збирати податки (а не данину). Основна функція апарату чиновників (бюрократичного апарату) – збирати податки для фінансування заходів по підтриманню існуючого політичного і правового порядку, і це він може робити лише в умовах формальної визначеності цього порядку, тобто його чіткої регламентованості у писаних законах і неухильного судового контролю за їх виконанням.

Держава становить складне ,  багатовимірне явище, суть якого у високий організованості макросупільних груп.

Держава має такі характерні  риси:

1.      домінуваня політичних  відносин ( панування і підпорядкування ) ;

2.      монопольне право на застосування примусу, сили;

3.      загальність суверинітет легітимний правопорядок.

Державі притаманні такі атрибути:

1.      територія;

2.      населення;

3.      державні інститути.

Її суть розкривають  різні форми правління та Державного устрою

            Держава як організация має систему інститутів:

1.      главу держави;

2.      інститути законодавчої, виконавчої, судової влад, дежавного контролю.

Держава реалізуе у суспілстві зовнішні та  внутрішні функції (державну політіку):

1.      підтриманя нормальних відносин  з іншими суб‘ектами;

2.      пропагандистсько-репрезентативну;

3.      регулятивно-узгоджувальну;

4.      законотворчу;

5.      організаційно-господарську;

6.      охорона і правопорядок;

7.      соціальну та културно-виховну.