Соціалізм  - соціально-політична система, основні особливості якої - процес виробництва і розподілу доходів знаходиться під контролем суспільства. Одна з основних позицій соціалістичного руху є суспільна власність на засоби виробництва, яка замінює собою приватну власність.

        Ідеї соціальної справедливості відомі в усьому світі з найдавніших часів. Однак форм соціалістичного вчення вони набули лише в XIX ст. Суспільно-політичний ідеал соціалізму заснований на суспільній власності в різноманітних формах, відсутності експлуатації, справедливому розподілі матеріальних благ і духовних цінностей залежно від затраченої праці, на соціально забезпеченій свободі особистості. Водночас соціалізм нехтує або й зовсім заперечує значення економічної свободи індивідів, конкуренції та неоднакової винагороди за працю як запоруку зростання матеріального добробуту людини й суспільства. Як альтернативу він пропонує нетрудовий перерозподіл доходів, політичне регулювання економічних і соціальних процесів, свідоме встановлення державою норм і принципів соціальної рівності та справедливості. Іншими словами, головний пріоритет у соціалістичній ідеології надається державі, а не індивідові, свідомому регулюванню (плануванню), а не еволюційним соціальним процесам, політиці, а не економіці.

            Як багатозначне поняття соціалізм одержав у науці різноманітні тлумачення. Найголовнішими серед них вважаються два підходи: з позицій марксизму і з погляду соціал-демократії.

            Марксистська концепція соціалізму розглядає його як першу, нижчу, незрілу фазу комунізму й характеризується: ліквідацією приватної власності та експлуататорських класів; утвердженням суспільної власності на засоби виробництва, провідної ролі робітничого класу в рамках соціально-політичної та ідейної єдності суспільства; здійсненням принципу "від кожного за здібностями, кожному за працею"; забезпечення на цій основі соціальної справедливості, умов для всебічного й гармонійного розвитку особистості.

            Реалізація вищезазначеної ідеї здійснювалася через масове соціальне насильство, повну заборону приватної власності, ринкових відносин, політичної й духовної опозиції.

            Інша, соціал-демократична концепція соціалізму, визначає його як суспільний лад, що досягається не революційною ліквідацією капіталізму, а його реформуванням із збереженням приватної власності, забезпеченням росту середнього класу, досягненням значно вищого рівня соціальної рівності й справедливості.