Суспільна свідомість – це суб’єктивні враження від загальнозначущих подій і обставин, що водночас підтримуються великою частиною населення і скеровуються, здебільшого, певним централізованим впливом. Отже, для неї характерна, по-перше, емоційність, а відтак і мінливість оцінок, по-друге, масовість, а іноді і всезагальність даних оцінок, яка саме цим робить їх переконливими для людей, навіть за їх абсурдності, і по-третє, продукованість указаних оцінок сукупним впливом зацікавлених суспільних сил та інституцій.

На жаль, закономірністю є те, що будь-яка громадська думка (яка, загалом, є конкретним виразом суспільної свідомості в певний проміжок часу і з окремого приводу) є не стільки відображенням реальної ситуації (адже сама ситуація не містить в собі жодних оцінок, – їх завжди привносять суб’єкти) і тим більше – не є результатом самостійного осмислення ситуації масами

Суспільна свідомість – це усвідомлення людьми суспільних відносин, тобто усвідомлення того, що найбільше цінується у суспільстві, якими є шляхи соціального успіху і які щаблі є на сходах, що ведуть до цього успіху, а також – яке місце люди займають зараз і які можливості підйому мають на майбутнє. Окремою частиною суспільної свідомості є політична свідомість.

Політична свідомість – це усвідомлення людьми відносин влади, тобто того, хто і чому керує цією державою, якими методами це відбувається і наскільки люди згідні з цими методами; крім того, – а може, навіть, перш за все, – це масові настрої, що неминуче супроводжують дане усвідомлення і формують психологічний ґрунт для сприйняття тих чи інших ідей, що формулюються політичними теоретиками та ідеологами і розповсюджуються зацікавленими політичними силами.