ПАРТІЯ
- це політична громадська організація яка боре за чи владу за участь у здійсненні
влади.
Суперництво
політичних груп, об'єднаних навколо впливових чи родин популярних лідерів,
протягом багатьох століть складало характерну, істотну рису політичної історії.
Але такі організації, що ми називаємо політичними партіями, виникли в Європі й
у США на початку Хіхв.
Формування
партій було досить тривалим і складним процесом. Спочатку партії активно діяли тільки
в періоди виборчих компаній, вони не мали постійно діючих місцевих організацій,
не проводили регулярних чи з'їздів конференцій, їхні прихильники не були зв'язані
з партійною дисципліною.
Політичні
партії з оформленням партійних квитків, внесків, членства в партії і дисципліною
з'явилися в Європі з виникненням масового організованого робочого руху.
Політичні партії як різновид суспільних
об'єднань.
Політичні
партії можна вважати суспільними об'єднаннями. Так само, як і суспільні об'єднання,
політичні партії повинні діяти на принципах добровільності і самоврядування і не
повинні створюватися для досягнення комерційних цілей.
Специфіка
ж політичних партій полягає в тому, що вони створюються з метою залучення громадян
у політичне життя суспільства й у справи держави.
Своєю
кінцевою метою політичні партії ставлять завоювання більшості місць у парламенті,
чи думі інших представницьких органах держави для того, щоб проводити свої програмні
установки в життя, додаючи їм загальнообов'язкове значення.
Таким
чином, політичні партії – це суспільні об'єднання, які створюються з ініціативи
громадян на основі спільності їхніх інтересів та ставлятьсвоєю безпосередньою метою участь у політичному житті країни і завоювання
більшості місць у представницьких органах держави.
В
умовах плюралізму думок і ідеологічного різноманіття, що представляють сучасні держави,
політичні партії мають право:
1.безперешкодно розробляти теорії, погляди, ідеї щодо економічного,
політичного, правового пристрою своєї країни, закордонних держав і світової цивілізації
в цілому.
2.Пропагувати свої погляди, ідеї за допомогою засобів масової
інформації: преси, радіо, телебачення, а також шляхом видання монографічних наукових і
науково-популярних робіт.
3.Вести активну діяльність по упровадженню своєї ідеології
в практичну сферу: розробляти програмні документи партії, брати участь у виборах
у представницькі, законодавчі органи держави; проводити програмні установки партії
через членів партії, обраних у представницький, законодавчий орган держави.
4.Привселюдно
захищати свої ідеологічні погляди, вести активну полеміку з іншими партіями по ідеологічних
питаннях.
Держава
не повинна втручатися в діяльність партій (як і суспільних об'єднань), не повинне
пропонувати їм свого рішення тих чи інших проблем.
Однак
держава встановлює рамки і межі, за які партії і суспільні об'єднання не можуть
виходити. У зв'язку з цим держава спеціальними законами встановлює порядок утворення
суспільних об'єднань, вимоги до їх статутів і інших внутрішньосоюзних документів,
порядок реєстрації суспільних об'єднань і їхньої ліквідації.
Крім
того, держава здійснює контроль за діяльністю партій і інших суспільних об'єднань:
1.Воно відмовляє в реєстрації чи партії суспільного об'єднання,
утомившись якого суперечить конституції і діючим законам.
2.Виносить попередження партіям (суспільним об'єднанням),
що порушують свій статут і займаються діяльністю, не передбаченої його
статутом, або порушують законодавство.
3.Припиняє діяльність партії (чи суспільного об'єднання)
у зв'язку з оголошенням надзвичайного чи стану за іншими причинами
4.Ліквідує
партію (чи суспільне об'єднання) за здійснення діяльності по насильницькому скиненню
державного ладу, порушенню цілісності держави і деяких інших причин.