Структура (або внутрішня форма) правової нор­ми — це об'єктивно зумовлена потребами право­вого регулювання Ті внутрішня організація, яка ви­ражається в поділі норми на складові елементи та у певних зв'язках між ними.

Елементи правової норми (обов'язкові) — дис­позиція, гіпотеза, санкція.

Диспозиція — це частина норми, в якій зазна­чаються права або обов'язки суб'єктів. Це — цен-г тральна, основна частина юридичної норми, яка власне і вказує, описує дозволену (можливу), обов'язкову (несолідну) й заборонену (неприпус­тиму) поведінку суб'єкта.

Гіпотеза — частина норми, в якій зазначають­ся умови, обставини, з настанням котрих можна чи необхідно здійснювати її диспозицію. Ці обста­вини відображаються спеціальним поняттям «юридичні факти». Призначення гіпотези — виз­начити сферу і межі регулятивної дії диспозиції правової норми.

Санкція — частина норми, в якій зазначають­ся заходи державного примусу в разі невиконання, порушення її диспозиції. Призначення санкції — забезпечувати здійсненність диспозиції правової норми.

Факультативний елемент юридичної норми — за­охочення. Це — частина норми, в якій зазначають­ся певні цінності, блага. Їх може отримати суб'єкт у разі добровільного здійснення ним диспозиції.

Види диспозицій, гіпотез, санкцій:

1) за складом — прості і складні;

2) за ступенем визначеності змісту — абсо­лютно визначені і відносно визначені (зокрема» оцінні, альтернативні).

Крім того, санкції поділяються на каральні (штрафні) й відновлювальні.