Правомірна
поведінка
— це такі вчинки (діяння), які не суперечать приписам правових норм або
основним принципам права певної держави.
Види
правомірної поведінки:
1)
за суб'єктами — діяльністьгромадян (людей),державних
організацій (зокрема, органів держави),громадських об'єднань,
соціальних спільностей;
2)
за сферою суспільних відносин — економічна, політична та ін.
3)за об'єктивною стороною (тобто за
формою зовнішнього прояву) —активна (вчинення дії), пасивна
(утримання від неї);
4)за суб'єктивною стороною (тобто
належно від психологічного ставлення особи до своїх діянь) —принципова,
зумовлена особистим, внутрішнім переконанням у необхідності поводитися
правомірно;звичаєва, зумовлена особистою звичкою без роздумів і
сумнівів виконувати будь-який державний припис;пристосувальна (конформістська)
, викликана прагненням не відрізнятися від інших суб'єктів, які поводяться
правомірно;
маргінальна, що пояснюється
загрозою відповідальності у разі вчинення правопорушення;
5)залежно від зафіксованості у законодавстві — врегульована законодавством,не врегульована законодавством;
6)залежно від ставлення держави до правомірної поведінки —
схвалювана, стимульована (заохочувана),допустима;
7)за формою зовнішнього прояву — фізична (діяльнісна),вербальна (усна),письмова
(документована).