Іноземці за своїм правовим статусом несуттєво відрізняються від осіб
без громадянства. Обсяг прав і обов'язків цих суб'єктів вужчий, ніж у
громадян України, але за загальним правилом вони користуються тими ж
правами й на них покладено ті ж обов'язки, що й на громадян України.
Відмінності пов'язані з відсутністю громадянства в розглядуваної
категорії осіб, яке є найважливішим компонентом
адміністративно-правового статусу особи.
Правосуб'єктність цих осіб виникає з моменту прибуття в Україну й
завершується з часу залишення її території.
Адміністративно-правовий статус іноземців регламентовано Законом
України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 4
лютого 1994 р., а також міжнародними угодами. Статус осіб, які не мають
громадянства, але перебувають на території України, визначає
законодавство України.
Для іноземних громадян і осіб без громадянства обов'язковими є норми
Конституції та інших законів України, загальнообов'язкові правила
стосовно охорони природи, санітарії, пожежної безпеки, громадського
порядку, користування транспортними засобами, в'їзду та виїду. Разом з
тим, ці особи не користуються частиною прав і обов'язків, що становлять
групу виключних прав і обов'язків громадян України (виборче право, право
мати паспорт громадянина України тощо).
У цілому основні обмеження для іноземців і осіб без громадянства
зводяться до таких: 1) вони не можуть займати деякі посади (Президента
України, судді, перебувати на посадах у складі морських і повітряних
екіпажів тощо); 2) вони не мають доступу до посад державних службовців,
діяльність яких пов'язано з державною таємницею; 3) ці особи не можуть
служити в Збройних Силах України; 4) для іноземних громадян і осіб без
громадянства допускаються обмеження в пересуванні чи перебуванні в
окремих місцях; 5) для них встановлено окремі правила паспортного
режиму, вступу в навчальні заклади тощо; 6) для іноземних громадян і
осіб без громадянства встановлено особливу адміністративну
деліктоздатність.
При регулюванні правового статусу іноземців Україна виходить з
принципу взаємності, що застосовується в стосунках з іншими державами.
Адміністративно-правовий статус осіб, які мають дипломатичні привілеї,
визначається, крім законодавства України, міжнародними правилами та
міжнародними угодами України.